1 О тож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

Наистина има рудница за сребро, И място, гдето злато се плави.

2 з алізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

Желязото се взема из земята, И медта се лее от камъка.

3 Л юдина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Човекът туря край на тъмнината, И издирва до най-далечните места, Камъните в тъмнината и в мрачната сянка.

4 л амає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Далеч то човешко жилище, гдето нозе не стъпват, Той си отваря рудница; Окачени далеч от човеците рудничарите се люлеят.

5 З емля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Колкото за земята, от нея произлиза хлябът? И под нея се разравя като че ли с огън.

6 м ісце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Камъните и са място на сапфир, И златна пръст има в нея.

7 С тежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Хищна птица не знае тоя път И окото на сокол не го е видяло.

8 н е ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

Горделивите зверове не са стъпвали по него; Лъв не е заминавал през него.

9 Ч оловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

Човекът простира ръката си върху канарите, Превръща планините из корен.

10 п робиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Разсича проломи между скалите; И окото му открива всичко що е скъпоценно

11 В ін загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

И ограничава капането на водите; И скритото изважда на бял свят.

12 Т а де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Но мъдростта, где ще се намери? И где е мястото на разума?

13 Л юдина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Човекът не познава цената й; И тя не се намира в земята на живите,

14 Б езодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Бездната казва: Не е у мене. И морето казва:Не е у мене.

15 Щ ирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Не може да се придобие със злато; И сребро не може да се претегли в замяна с нея.

16 Н е важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Не може да се оцени с офирско злато, Със скъпоценен оникс и сапфир.

17 З олото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Злато и кристал не могат се сравни с нея, Нито може да се размени с вещи от на-чисто злато.

18 К оралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Не ще се спомене корал или кристал за покупката й. Защото цената на мъдростта е по-висока от скъпоценните камъни.

19 Н е рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Топаз етиопски не ще се сравни с нея; Не ще се оцени тя с чисто злато.

20 А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

От, где прочее, дохожда мъдростта? И где е мястото на разума?-

21 Б о вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Понеже е скрита от очите на всичките живи, И утаена от въздушните птици.

22 А ваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Гибелта и смъртта казват: С ушите си чухме слух за нея.

23 Т ільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Бог разбира пътя й, И Той знае мястото й;

24 Б о Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

Понеже Той гледа до земните краища, И вижда под цялото небе,

25 К оли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

За да претегля тежината на ветровете, И да измерва водите с мярка.

26 к оли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

Когато направи закон за дъжда, И път за светкавицата на гръма,

27 т оді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

Тогава Той я видя и изяви; Утвърди я, да! И я изследва;

28 І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!

И каза на човека: Ето, Страх от Господа, туй е мъдрост, И отдалечаване от злото, това е разум.