1 І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.

Самуил, когато остаря, постави синовете си съдии над Израиля.

2 І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.

Името на първородния му беше Иоил, а името на втория му Авия; те бяха съдии във Вир-савее.

3 А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.

Но синовете му не ходеха в неговите пътища, но се отклониха та отиваха след сребролюбието, и вземаха подкуп, и извръщаха правосъдието.

4 І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,

Тогава всичките Израилеви старейшини се събраха, та дойдоха при Самуил в Рама и му рекоха:

5 т а й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.

Ето, ти остаря, и синовете ти не ходят в твоите пътища; постави ни, прочее, цар, който да ни съди, както е у всичките народи.

6 І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.

Обаче на Самуила не бе угодно гдето рекоха: Дай ни цар, който да ни съди. И Самуил се помоли на Господа.

7 І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.

А Господ каза на Самуила: Послушай гласа на людете за всичко, що ти говорят, защото не отхвърлиха тебе, но Мене отхвърлиха, за да не царувам над тях.

8 Я к усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.

Според всичките дела, които те са вършили от деня, когато съм ги извел от Египет дори до тоя ден, като са Ме оставили и са служили на други богове, така правят и на тебе.

9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.

Сега, прочее, слушай гласа им, обаче тържествено протестирай пред тях, и покажи им как ще постъпва царят, който ще царува над тях.

10 І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,

Самуил, прочее, каза всичките Господни думи на людете, които искаха цар от него.

11 і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;

Каза още: Така ще постъпва царят, който ще се възцари над вас; ще взема синовете ви и ще ги определя за колесниците си, и да му бъдат конници, и за да тичат пред колесницата му.

12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.

И ще си ги назначава хилядници и петдесетници, и ще ги поставя да работят земята му, да жънат жетвата му, и да правят военните му оръжия и приборите за колесниците му.

13 А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.

Ще взема и дъщерите ви за мироварици и готвачки и хлебарки.

14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.

И ще взема по-добрите от нивите ви, лозята ви и маслините ви и ще ги дава на слугите си.

15 А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.

Ще взема и десетък от посевите ви и от лозята ви и ще ги дава на скопците си и на слугите си.

16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.

И ще взема слугите ви, слугините ви, по-добрите момчета, и ослите ви и ще ги употребява в своите работи.

17 В ін братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.

Ще взема десетък от стадата ви; и вие ще му бъдете слуги.

18 І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!

В оня ден ще викате поради церя си, когото ще сте си избрали; но Господ няма да ви послуша в оня ден.

19 Т а народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!

Обаче, людете не искаха да послушат Самуиловия глас, а рекоха: Не, но цар нека има над нас,

20 І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.

за да бъдем и ние както всичките народи, и нашият цар да ни служи, и да ни предвожда, и да воюва в боевете ни.

21 І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.

И Самуил, като изслуша всичките думи на людете, каза ги в ушите на Господа.

22 А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!

А Господ каза на Самуила: Послушай гласа им и постави им цар. Тогава Самуил каза на Израилевите мъже: Идете всеки в града си.