1 І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.

Состарившись, Самуил назначил судьями Израилю двух своих сыновей.

2 І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.

Его первенца звали Иоиль, а второго сына − Авия. Они были судьями в Вирсавии.

3 А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.

Но его сыновья не следовали по отцовским стопам. Они гонялись за нечестной наживой, брали взятки и извращали правосудие.

4 І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,

Все старейшины Израиля собрались вместе и пришли к Самуилу в Раму.

5 т а й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.

Они сказали ему: − Ты стар, а твои сыновья не следуют по твоим стопам. Поставь же царя, чтобы он вел нас, как это у всех других народов.

6 І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.

Но когда они сказали: «Дай нам царя, чтобы он вел нас», − это не понравилось Самуилу. Он помолился Господу,

7 І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.

и Господь сказал ему: − Послушайся всего, что говорит тебе народ. Не тебя они отвергли, они отвергли Меня как своего царя.

8 Я к усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.

Как они поступали с того дня, как Я вывел их из Египта, и до сегодняшнего дня, оставляя Меня и служа другим богам, так они поступают и с тобой.

9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.

Итак, послушайся их, но строго предупреди и расскажи, что станет делать царь, который будет ими править.

10 І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,

Самуил пересказал все слова Господа народу, который просил у него царя.

11 і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;

Он сказал: − Вот что станет делать царь, который будет вами править: он возьмет ваших сыновей и заставит их служить при своих колесницах и лошадях, и они будут бегать перед его колесницами.

12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.

Некоторых он назначит начальниками над тысячью воинами, а некоторых над пятьюдесятью. Одним он повелит пахать его землю и собирать его урожай, а другим − делать воинское оружие и снаряжение для его колесниц.

13 А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.

Он возьмет ваших дочерей, чтобы они приготавливали благовония, готовили пищу и пекли хлеб.

14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.

Он возьмет у вас лучшие поля, виноградники и оливковые рощи и отдаст их своим слугам.

15 А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.

Он возьмет десятую часть вашего зерна и винограда и отдаст своим приближенным и слугам.

16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.

Ваших слуг и служанок, и ваших юношей, и ваших ослов он заберет себе.

17 В ін братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.

Он возьмет десятую часть вашего мелкого скота, а сами вы станете у него рабами.

18 І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!

Когда этот день наступит, вы взмолитесь об избавлении от царя, которого выбрали, но Господь не ответит вам.

19 Т а народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!

Но народ отказался слушать Самуила. − Нет! − сказали они. − Мы хотим, чтобы над нами был царь.

20 І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.

Тогда мы будем, как все другие народы: царь будет править нами, выходить перед нами и вести наши войны.

21 І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.

Услышав все, что сказал народ, Самуил повторил это перед Господом.

22 А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!

Господь ответил: − Послушайся их и дай им царя. Тогда Самуил сказал израильтянам: − Идите каждый в свой город.