1 Г оловна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности,

Главное из того, о чем мы вам говорим, – это то, что у нас есть такой Первосвященник, Который находится на небесах по правую сторону от престола Всемогущего,

2 щ о Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина.

служитель в святилище, в истинной скинии, воздвигнутой не людьми, а Господом.

3 У сякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.

Каждый первосвященник определен на то, чтобы приносить приношения и жертвы, поэтому и наш Первосвященник должен был иметь что-то, что можно было бы принести в жертву.

4 Б о коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом.

Если бы Он был сейчас на земле, Он не был бы даже священником, потому что уже существуют священники, приносящие жертвы в соответствии с Законом.

5 В они служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!

Они совершают служение в святилище, которое служит лишь подобием и тенью небесного. Поэтому Моисей, перед тем как строить скинию, был предупрежден: «Смотри, – сказал Бог, – сделай все точно по образцу, который был тебе показан на горе».

6 А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.

Но сейчас Христу поручено служение, которое намного превосходит служение земных священников, потому что Он – посредник лучшего завета Бога с человеком, основанного на лучших обещаниях.

7 Б о коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.

Если бы первый завет был без недостатков, то не было бы нужды во втором.

8 Б о їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового,

Но Бог, видя недостатки людей, говорит: «Приходят дни, – говорит Господь, – когда Я заключу новый завет с домом Израиля и с домом Иуды.

9 н е за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!

Этот завет будет не таким, какой Я заключил с их праотцами, когда Я за руку вывел их из Египта, потому что они не были верны завету со Мной, и Я отвернулся от них, – говорит Господь. –

10 О це Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!

Поэтому Я в будущем заключу с домом Израиля такой завет, – говорит Господь. – Законы Мои Я вложу в их разум и запишу в их сердцах. Я буду их Богом, а они будут Моим народом.

11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!

И уже не будет друг учить друга, и брат – брата, говоря ему: “Познай Господа”, потому что Меня будут знать все от мала до велика.

12 Б уду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!

Ведь Я прощу их беззакония и больше не вспомню их грехов».

13 К оли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.

Он назвал этот завет «новым» и тем самым показал, что первый завет устарел. А то, что устарело и обветшало, – скоро исчезнет.