1 П еред святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.

Приближался праздник Пасхи. Иисус знал, что настал час Ему покинуть этот мир и вернуться к Отцу. Полюбив Своих, находящихся в этом мире, Он полюбил их до конца.

2 П ід час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

Во время ужина, когда дьявол уже побудил Иуду Искариота, сына Симона, предать Иисуса,

3 т о Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

Иисус, зная, что Отец отдал все в руки Его и что Он пришел от Бога и теперь возвращается к Богу,

4 у стає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

встал из-за стола, снял с Себя верхнюю одежду и опоясался полотенцем.

5 П отому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

Потом Он налил воды в таз и начал мыть Своим ученикам ноги и вытирать их полотенцем, которым был опоясан.

6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?

Когда Он подошел к Симону Петру, тот сказал Ему: – Господи, Тебе ли мыть мне ноги?!

7 І сус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.

Иисус сказал ему: – Сейчас ты не понимаешь, что Я делаю, но позже поймешь.

8 Г оворить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

– Ты никогда не вымоешь моих ног! – возразил Петр. Иисус ответил: – Если Я не омою тебя, то у тебя нет со Мной ничего общего.

9 Д о Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!

Симон Петр ответил: – Тогда, Господи, омой мне не только ноги, но и руки и голову!

10 І сус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

Иисус ответил: – Омытого нет нужды мыть, разве только ноги, так как все его тело чисто. Вы ведь чисты, хотя и не все.

11 Б о Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

Он знал, кто предаст Его, и поэтому сказал, что не все чисты.

12 К оли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

Окончив мыть ученикам ноги, Иисус снова оделся и, возвратившись, возлег на Своем месте за столом. – Вы понимаете, что Я сделал для вас? – спросил Он их. –

13 В и Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

Вот вы называете Меня Учителем и Господом, и правильно, потому что Я и есть Учитель и Господь.

14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

Поэтому если Я, ваш Господь и Учитель, омыл вам ноги, то вы тоже должны мыть ноги друг другу.

15 Б о то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

Я показал вам пример, чтобы и вы делали то же, что Я сделал вам.

16 П оправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

Говорю вам истину: слуга не больше своего господина, и посланный не больше пославшего его.

17 К оли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

Если вы это знаете и так поступаете, то вы блаженны.

18 Н е про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

Я не говорю о всех вас. Тех, кого Я избрал, Я знаю, но слова Писания: «Тот, кто ест Мой хлеб, поднял свою пяту против Меня», – должны исполниться.

19 У же тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

Говорю вам обо всем заранее, чтобы, когда это произойдет, вы поверили, что Я и есть Тот, за Кого Себя выдаю.

20 П оправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

Говорю вам истину, кто принимает посланного Мною, тот принимает и Меня, и кто принимает Меня, тот принимает и Пославшего Меня. Последний пасхальный ужин Иисуса с учениками (Мат. 26: 20-25; Мк. 14: 17-21; Лк. 22: 21-23)

21 П ромовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

Сказав это, Иисус произнес в большом волнении: – Говорю вам истину: один из вас предаст Меня.

22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

Ученики стали растерянно переглядываться между собой недоумевая, кого Он имеет в виду.

23 П ри столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

Один из учеников, которого Иисус любил, возлежал у стола рядом с Ним.

24 О т цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

Симон Петр показал ему жестом: – Спроси, кого Он имеет в виду?

25 І , пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?

Откинувшись назад к Иисусу, ученик спросил: – Господи, кто это?

26 І сус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...

Иисус ответил: – Тот, кому Я подам этот кусок хлеба, обмакнув его в блюдо. И, обмакнув кусок, Иисус протянул его Иуде Искариоту, сыну Симона.

27 З а тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...

Как только Иуда взял хлеб, в него вошел сатана. – Делай быстро то, что собираешься делать, – сказал ему Иисус.

28 А ле жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.

Никто за столом не понял, зачем Иисус сказал ему это.

29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.

Иуда отвечал за ящик с общими деньгами, и некоторые подумали, что Иисус попросил его купить необходимое к празднику или же раздать часть денег бедным.

30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

Взяв хлеб, Иуда сразу же вышел. Была ночь. Иисус дает ученикам заповедь любви

31 Т оді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.

Когда Иуда вышел, Иисус сказал: – Теперь Сын Человеческий прославлен, а в Нем прославлен Бог.

32 К оли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!

Если Бог прославлен в Нем, то Бог прославит в Себе и Его, и немедленно прославит.

33 М ої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.

Дети Мои, недолго Мне еще быть с вами. Вы будете искать Меня, и, как Я говорил иудеям, так говорю и вам: «Туда, куда Я иду, вы не можете прийти».

34 Н ову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

Я даю вам новую заповедь: любите друг друга. Как Я вас полюбил, так и вы любите друг друга.

35 П о тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

Все узнают, что вы Мои ученики, если вы будете любить друг друга! Иисус предсказывает отречение Петра (Мат. 26: 33-35; Мк. 14: 29-31; Лк. 22: 33-34)

36 А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.

Симон Петр спросил Его: – Господи, куда Ты идешь? Иисус ответил: – Туда, куда Я иду, ты сейчас со Мной пойти не сможешь, но позже ты пойдешь.

37 Г оворить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!

Петр спросил: – Господи, почему я не могу идти за Тобой сейчас? Да я готов даже жизнь отдать за Тебя.

38 І сус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...

Иисус тогда сказал: – Ты отдашь за Меня свою жизнь? Говорю тебе истину: не успеет сегодня и петух пропеть, как ты трижды отречешься от Меня.