1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскресив, кажучи: Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до краю на сім літ.

Елисей сказал женщине, сына которой он воскресил: – Уходи с семьей и поселись, где сможешь, потому что Господь навел на страну голод, который будет длиться семь лет.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і замешкала в филистимському краї сім літ.

Женщина собралась и сделала, как сказал Божий человек. Вместе с семьей она ушла и семь лет жила в земле филистимлян.

3 І сталося наприкінці семи років, вернулася та жінка з филистимського краю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

Через семь лет она вернулась из земли филистимлян и пошла к царю просить о своем доме и земле.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: Розкажи мені про все те велике, що зробив Єлисей.

А царь в то время беседовал с Гиезием, слугой Божьего человека, и сказал: – Расскажи мне о великих делах, которые совершил Елисей.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

Как раз, когда Гиезий рассказывал царю о том, как Елисей воскресил мертвого, женщина, чьего сына Елисей воскресил, пришла просить царя о своем доме и земле. Гиезий сказал: – Вот это и есть та женщина, господин мой царь, а это ее сын, которого воскресил Елисей.

6 І сказав Ґехазі: Пане мій царю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!

Царь расспросил женщину, и она рассказала ему. Тогда он назначил чиновника рассмотреть ее дело, сказав ему: – Верни ей все, что у нее было, а также все доходы от ее земли, что были получены с того дня, как она покинула страну, до этого дня. Предсказание Елисея об убийстве Венадада

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І донесено йому, кажучи: Божий чоловік прийшов аж сюди!

Елисей пришел в Дамаск, когда Венадад, царь Арама, был болен. Когда царю доложили: «Сюда пришел Божий человек»,

8 І сказав цар до Газаїла: Візьми в свою руку подарунка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: Чи видужаю я від оцієї хвороби?

− он сказал Хазаилу: – Возьми с собой подарок и иди встречать Божьего человека. Спроси через него Господа, сказав: «Выздоровею ли я от этой болезни?»

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подарунка в руку свою, та зо всього добра Дамаску тягару на сорок верблюдів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?

Хазаил пошел встречать Елисея, взяв с собой в дар лучших товаров Дамаска на сорок верблюжьих поклаж. Он пришел, встал перед ним и сказал: – Твой сын Венадад, царь Арама, послал меня спросить: «Выздоровею ли я от этой болезни?»

10 І сказав до нього Єлисей: Іди, скажи йому: Жити житимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він.

Елисей сказал: – Иди и скажи ему: «Ты обязательно выздоровеешь», – но Господь открыл мне, что на самом деле он умрет.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збентежився. І заплакав Божий чоловік.

Елисей смотрел на него не отрываясь, пока Хазаил не смутился. Тогда Божий человек заплакал.

12 А Газаїл сказав: Чого плаче мій пан? А той відказав: Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні твердині пустиш з огнем, і їхніх вояків позабиваєш мечем, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхне вагітне посічеш...

– Почему мой господин плачет? − спросил Хазаил. – Потому что я знаю, какое зло ты причинишь израильтянам, – ответил он. – Ты сожжешь их крепости, юношей их убьешь мечом, разобьешь их младенцев о землю и порубишь их беременных женщин.

13 А Газаїл сказав: Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ? І сказав Єлисей: Господь показав мені тебе царем над Сирією!

Хазаил сказал: – Как твой слуга, который лишь пес, сможет совершить такое большое дело? – Господь открыл мне, что ты станешь царем Арама, – ответил Елисей.

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: Що говорив тобі Єлисей? І він сказав: Говорив мені: жити житимеш!

Тогда Хазаил ушел от Елисея и вернулся к своему господину. Венадад спросил: – Что сказал тебе Елисей? Хазаил ответил: – Он сказал мне, что ты непременно выздоровеешь.

15 І сталося другого дня, і взяв він покривало, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

Но на другой день он взял одеяло, намочил его водой, накрыл им лицо царя, и тот умер. А Хазаил стал царем вместо него. Иорам − царь Иудеи (2 Пар. 21: 5-10, 20)

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

На пятом году правления израильского царя Иорама, сына Ахава, когда Иосафат еще был царем Иудеи, в Иудее начал царствовать Иорам, сын Иосафата.

17 В ін був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

Ему было тридцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.

Он ходил путем царей Израиля, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Господа.

19 Т а не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

Но ради Своего слуги Давида Господь не хотел погубить Иудею. Он обещал сохранить светильник ему и его потомкам навеки.

20 З а його днів збунтувався був Едом, вийшли з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.

Во времена Иорама Эдом восстал против правления Иудеи и поставил себе царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесниці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівників колесниць, то народ повтікав до наметів своїх.

Тогда Иорам пошел в Цаир со всеми своими колесницами. Ночью он приготовился и напал на эдомитян и на начальников их колесниц, которые окружили его, но его войско бежало домой.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу збунтувалася й Лівна.

И до сих пор Эдом не покорен правлению Иудеи. Ливна восстала в то же самое время.

23 А решта діл Йорама, та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

Что же до прочих событий правления Иорама и его дел, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?

24 І спочив Йорам із батьками своїми, і був похований із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахазія.

Иорам упокоился со своими предками и был похоронен с ними в городе Давида. Охозия, его сын, стал царем вместо него. Охозия − царь Иудеи (2 Пар. 22: 1-6)

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

На двенадцатом году правления израильского царя Иорама, сына Ахава, над Иудеей начал царствовать Охозия, сын Иорама.

26 А хазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрі, Ізраїлевого царя.

Охозии было двадцать два года когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме один год. Его мать звали Аталия; она была внучкой Омри, царя Израиля.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх очах, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

Он ходил путем дома Ахава и делал зло в глазах Господа, по примеру дома Ахава, ведь он породнился с домом Ахава через брак.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сиріяни Йорама.

Охозия ходил с Иорамом, сыном Ахава, воевать против Хазаила, царя Арама, под Рамот Галаадский. Арамеи ранили Иорама,

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзреелі від тих ран, що вчинили йому сиріяни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слабий.

и царь Иорам вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, которые ему нанесли при Рамоте, когда он сражался с Хазаилом, царем Арама. Охозия, сын Иорама, царя Иудеи, отправился в Изреель навестить Иорама, сына Ахава, потому что тот был ранен.