1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!

Рахиль видела, что она не рожает Иакову детей, и позавидовала своей сестре Лии. Она сказала Иакову: – Дай мне детей, или я умру!

2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?

Иаков разгневался на нее и сказал: – Разве я на месте Бога, Который не дает тебе детей?

3 І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.

Она сказала: – Вот Валла, моя служанка. Ляг с ней, чтобы она родила мне на колени, и у меня будут дети через нее.

4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.

Так она дала ему в жены свою служанку Валлу; Иаков лег с ней,

5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

она забеременела и родила ему сына.

6 І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.

Тогда Рахиль сказала: «Бог оправдал меня; Он внял моей мольбе и дал мне сына». Поэтому она назвала его Дан.

7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

Валла, служанка Рахили, снова забеременела и родила Иакову второго сына.

8 І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.

Тогда Рахиль сказала: «Великой борьбой боролась я с моей сестрой и победила». И она назвала его Неффалим.

9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.

Увидев, что она перестала рожать детей, Лия взяла свою служанку Зелфу и дала ее Иакову в жены.

10 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.

Лиина служанка Зелфа родила Иакову сына.

11 І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад.

Тогда Лия сказала: «Какая удача!» И она назвала его Гад.

12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

Лиина служанка Зелфа родила Иакову второго сына.

13 І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир.

Тогда Лия сказала: «Как я счастлива! Женщины будут звать меня счастливицей!» И она назвала его Асир.

14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!

Во время жатвы пшеницы Рувим вышел в поле, нашел мандрагоры и принес их матери. Рахиль сказала Лии: – Пожалуйста, дай мне несколько мандрагор твоего сына.

15 А та відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!

Но та сказала ей: – Ты уже забрала у меня мужа; хочешь теперь забрать и мандрагоры сына моего? – Хорошо, – сказала Рахиль, – пусть он ляжет с тобой сегодня ночью в обмен на мандрагоры твоего сына.

16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї.

Когда вечером Иаков пришел с полей, Лия вышла встретить его и сказала: – Ты должен лечь со мной. Я заплатила за тебя мандрагорами сына. И он лег с ней в ту ночь.

17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

Бог услышал Лию, она забеременела и родила Иакову пятого сына.

18 І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар.

Тогда Лия сказала: «Бог вознаградил меня за то, что я дала мужу мою служанку». И она назвала его Иссахар.

19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

Лия снова забеременела и родила Иакову шестого сына.

20 І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон.

Тогда она сказала: «Бог подарил мне драгоценный подарок. Теперь муж станет чтить меня, потому что я родила ему шестерых сыновей». И она назвала его Завулон.

21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

Через какое-то время она родила дочь и назвала ее Дина.

22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

Тогда Бог вспомнил Рахиль; Он услышал ее и открыл ей утробу.

23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!

Она забеременела и родила сына и сказала: «Бог снял мой позор».

24 І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!

Она назвала его Иосиф потому что она сказала: «Да добавит мне Господь еще одного сына». Обогащение Иакова

25 І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.

После того как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: – Отпусти меня, чтобы я мог вернуться в родные края.

26 Д ай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі.

Дай мне моих жен и детей, за которых я служил тебе, и я тронусь в путь. Ты знаешь, как много я работал на тебя.

27 І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе.

Но Лаван сказал ему: – Если я нашел милость в твоих глазах, прошу тебя, останься: я узнал через гадание, что Господь благословляет меня благодаря тебе, –

28 І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам.

и добавил: – Назови свою цену, я заплачу ее.

29 А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

Иаков ответил ему: – Ты знаешь, как я работал на тебя и каковы твои стада благодаря моей заботе.

30 Б о те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?

Они были немногочисленны до моего прихода, но теперь их число многократно увеличилось, и Господь благословлял тебя из-за меня. Когда же наконец я смогу скопить что-нибудь и для собственного дома?

31 І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.

Лаван спросил: – Что тебе дать? – Мне ничего не надо, – ответил Иаков. – Сделай для меня лишь одно, и я буду и дальше пасти и охранять твои стада:

32 Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.

позволь мне обойти все твои стада и выбрать из них всех крапчатых и пятнистых овец, всех темных ягнят и всех пятнистых и крапчатых козлов. Они и будут моей платой.

33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.

Честность моя будет мне порукой в будущем, когда бы ты ни решил проверить плату, отданную мне. Если найдется у меня не крапчатый и не пятнистый козел или не темный ягненок, то они будут считаться крадеными.

34 А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм!

– Договорились, – сказал Лаван. – Пусть будет так, как ты сказал.

35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.

И в тот же день он отделил всех козлов с крапинами или пятнами, всех пятнистых и крапчатых коз – тех, на которых было белое, – и всех темных ягнят и отдал их под надзор сыновей.

36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.

Он назначил расстояние между собой и Иаковом в три дня пути, и Иаков продолжал пасти остальной мелкий скот Лавана.

37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.

Иаков нарезал свежих веток тополя, миндаля и чинары и сделал на них белые полоски, сняв кору и обнажив белое дерево внутри.

38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.

Он положил ветки с нарезкой во все поилки, чтобы они были прямо перед скотом, когда скот приходил пить. Во время брачной поры, когда животные приходили пить,

39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.

они спаривались перед ветками, и потомство рождалось пестрым, крапчатым или пятнистым.

40 І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.

Также Иаков поворачивал их к пестрым и темным животным, которые принадлежали Лавану, а молодняк ставил отдельно. Так у него появились собственные стада, и он держал их отдельно от скота Лавана.

41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.

Когда пить приходили крепкие животные, Иаков клал перед ними в корыта ветки, чтобы они спаривались перед ветками,

42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову.

а если животные были слабые, он не клал веток. Так слабый скот доставался Лавану, а сильный – Иакову.

43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.

Иаков начал богатеть, у него теперь были большие стада, а также служанки, слуги, верблюды и ослы.