1 Ч ого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Зачем возмущаются народы, и язычники замышляют пустое?

2 З емні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Восстают земные цари, и правители собираются вместе против Господа и против Его Помазанника.

3 П озриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

«Цепи Их разорвем, – говорят. – Оковы Их сбросим!»

4 А ле Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Восседающий на небесах смеется, Владыка насмехается над ними.

5 В ін тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Тогда скажет им во гневе Своем, и яростью Своею приведет их в смятение:

6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

«Я поставил Царя Своего над Сионом, Моей святой горой».

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Возвещу волю Господа: Он сказал Мне: «Ты Сын Мой, сегодня Я родил Тебя.

8 Ж адай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Проси у Меня, и отдам народы Тебе в наследие, края земли – Тебе во владение.

9 Т и їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

Сокрушишь их железным скипетром, как сосуд горшечника расколешь».

10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Итак, образумьтесь, цари, научитесь, земные судьи!

11 С лужіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Служите Господу со страхом и радуйтесь с трепетом.

12 Ш ануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Целуйте Сына, чтобы Он не разгневался, и вы не погибли в пути, потому что гнев Его быстро вспыхивает. Блаженны все, кто у Него ищет прибежища.