1 Г оре законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,

Горе издающим несправедливые законы и пишущим жестокие постановления,

2 щ об від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...

чтобы лишать бедняков их прав и отнимать правосудие у слабых из Моего народа; делающим вдов своей добычей и обирающим сирот!

3 А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?

Что вы будете делать в день кары, когда придет издалека беда? К кому побежите за помощью? Где оставите свои богатства?

4 Н ічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

Остается только согнуть колени с пленниками или пасть среди убитых. Но и тогда Его гнев не отвратится, и рука Его еще будет занесена. Божий суд над Ассирией

5 Б іда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!

– Горе Ассирии, жезлу Моего негодования; в ее руке бич гнева Моего!

6 Н а люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.

Я посылаю ее против безбожного народа, Я отправляю ее против народа, на который гневаюсь, чтобы захватить добычу и взять поживу, растоптать их, как уличную грязь.

7 Т а не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

Но не так думает царь Ассирии, не об этом мыслит; на уме у него – губить, истребить множество народов.

8 Б о говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?

«Не все ли цари – мои вельможи? – говорит она. –

9 Ч и ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?

Не пришлось ли пасть Халне, как и Каркемишу, Хамату, как и Арпаду, Самарии, как и Дамаску?

10 Т ому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,

Так же, как рука моя захватила царства идолов, царства, чьи истуканы превосходили иерусалимских и самарийских.

11 т о хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?

Я так же разделаюсь с Иерусалимом и его истуканами, как разделался с Самарией и ее идолами!»

12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!

Когда Владыка завершит Свое дело против горы Сион и Иерусалима, Он скажет: – Покараю хвастливую надменность царя Ассирии и его высокомерную гордыню.

13 Б о він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!

Ведь тот говорит: «Силой моей руки я совершил это и мудростью моей, потому что я умен. Я стер границы народов и расхитил их запасы; как силач, я низверг их правителей.

14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...

Как разоряют гнездо, рука моя овладела богатствами народов; как собирают покинутые яйца, я собрал все страны. И никто не взмахнул крылом, рта не раскрыл и не пискнул».

15 Ч и буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!

Разве топор поднимается над тем, кто им рубит, или пила кичится перед тем, кто ею пилит? Как будто палка может поднять того, кто ее поднимает, или дубинка взмахнуть тем, кто не из дерева!

16 З ате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!

Поэтому Владыка, Господь Сил, нашлет на крепких воинов Ассирии чахлость, и под великолепием ее вспыхнет пламя, как пылающий огонь.

17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!

Свет Израилев станет огнем, Святой его – пламенем, которое в один день сожжет и пожрет терновник ее и колючки.

18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,

Славу его лесов и плодородных полей полностью уничтожит, и станет она, как угасающий больной;

19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!

а деревьев от лесов останется так мало, что и дитя сможет их пересчитать. Остаток Израиля

20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

В тот день остаток Израиля – уцелевшие из дома Иакова – не станут уже полагаться на того, кто разил их, но истинно положатся на Господа, на Святого Израилева.

21 Р ештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.

Остаток вернется, остаток Иакова вернется к могучему Богу.

22 Б о коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,

Хотя твой народ, Израиль, числом как песок морской, вернется только остаток. Уничтожение предначертано, преисполнено праведностью.

23 б о виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.

Владыка, Господь Сил, истребит, как и предначертано, по всей стране.

24 Т ому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.

Поэтому так говорит Владыка, Господь Сил: – Мой народ, живущий на Сионе, не бойся ассирийцев, которые бьют тебя палкой и поднимают на тебя дубинку, как это делал Египет.

25 Б о мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!

Очень скоро Мое негодование на тебя пройдет и Мой гнев обратится им на погибель.

26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!

Господь Сил поднимет на них бич, как когда-то Он поразил Мадиан у скалы Орив и поднимет Свой посох над водами, как некогда в Египте.

27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!

В тот день их бремя будет снято с твоих плеч и их ярмо с твоей шеи, и ярмо сломается от твоей растущей силы.

28 В ін прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.

Они пришли в Айят; прошли Мигрон, сложили припасы в Михмасе.

29 П ерейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

Прошли перевал, ночуют в Геве. Рама трепещет, бежит Саулова Гива.

30 З аголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

Вой, дочь Галлима! Внимай, Лайша! Отвечай, Анатот!

31 М адмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...

Мадмена разбежалась; жители Гевима скрываются.

32 Щ е сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.

Сегодня же они остановятся в Нове, погрозят кулаком горе дочери Сиона, холму Иерусалима.

33 О сь Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.

Вот, Владыка, Господь Сил, со страшною силой очистит деревья от сучьев. Величественные деревья будут срублены, и высокие деревья рухнут на землю.

34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!

Чащи лесные Он вырубит топором, и падет Ливан перед Могучим.