Йов 19 ~ Иов 19

picture

1 А Йов відповів та й сказав:

Тогда Иов ответил:

2 А ж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

– Долго еще вам мучить меня и своими словами меня терзать?

3 Д есять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Вот уже десять раз вы меня стыдили. Вам не стыдно меня оскорблять?

4 Я кщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Если я и впрямь согрешил, при мне мой грех и останется.

5 Ч и ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

А если хотите передо мною кичиться, позором моим меня упрекать,

6 З найте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

то знайте: Бог причинил мне зло и сеть Свою на меня набросил.

7 О сь ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Я кричу: «Обида!», – но нет ответа; я зову на помощь, но нет суда.

8 В ін дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Он мой путь заградил – не пройти; Он покрыл мои тропы мглой.

9 В ін стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Он совлек с меня мою славу, и с головы моей снял венец.

10 З відусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Он крушит меня со всех сторон – я ухожу. Он исторг надежду мою, как дерево.

11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

Воспылал на меня гнев Его. Он считает меня врагом.

12 п олки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Подступают вместе Его полки, вал осадный против меня возводят, стан разбивают вокруг моего шатра.

13 В іддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Он удалил моих братьев от меня; и близкие люди стали чужими.

14 м ої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

Отвернулись сородичи от меня, и друзья обо мне забыли.

15 М ешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Гости мои и мои служанки считают меня чужаком, глядят на меня, как на постороннего.

16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Я зову слугу, а ответа нет; устами своими я умолять его должен.

17 М ій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Опротивело моей жене мое дыхание, я стал отвратителен моим братьям.

18 Н авіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Даже малые дети меня презирают; поднимаюсь – они надо мной смеются.

19 М ої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Близкие друзья гнушаются меня; те, кого я любил, обратились против меня.

20 Д о шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

От меня остались лишь кожа да кости, я остался лишь с кожей возле зубов.

21 З милуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Сжальтесь, сжальтесь, друзья мои, надо мной, ведь меня поразила рука Божья.

22 Ч ого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Зачем вы преследуете меня, как Бог, и не можете плотью моей насытиться? Искупитель защитит Иова

23 О , коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

О если бы записаны были мои слова, были бы в свитке начертаны,

24 к оли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

выбиты железным резцом по свинцу, врезаны в камень навеки!

25 Т а я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

Но я знаю: Искупитель мой жив, и в конце Он встанет над землей; и когда моя кожа с меня спадет,

26 ц ю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

я все же во плоти моей увижу Бога;

27 с ам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

я сам увижу Его, и не буду Ему чужым, своими глазами увижу Его. Как томится в груди моей сердце!

28 К оли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Если скажете: «Как нам его преследовать, раз корень зла находится в нем?» –

29 т о побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

то бойтесь меча, ведь гнев карает мечом, чтобы вы познали, что есть суд.