1 А народ Краю взяв Йоахаза, сина Йосії, і настановив його царем в Єрусалимі замість батька його.

Народ страны взял сына Иосии Иоахаза и сделал его царем в Иерусалиме вместо его отца. Иоахаз – царь Иудеи (4 Цар. 23: 31-35)

2 Й оахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.

Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме три месяца.

3 І скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав кару на цей Край, сто талантів срібла та талант золота.

Царь Египта низложил его в Иерусалиме и обложил Иудею данью в сто талантов серебра и один талант золота.

4 І єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.

Царь Египта сделал царем Иудеи и Иерусалима брата Иоахаза Элиакима и поменял имя Элиакима на Иоаким. А его брата, Иоахаза, Нехо увел в Египет. Иоаким – царь Иудеи (4 Цар. 23: 36 – 24: 6)

5 Є гояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в очах Господа, Бога свого.

Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Он делал зло в глазах Господа, своего Бога.

6 Н а нього пішов Навуходоносор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайдани, щоб відвести його до Вавилону.

Навуходоносор, царь Вавилона, напал на него, заковал его в бронзовые кандалы и увел в Вавилон.

7 А дещо з посуду Господнього дому Навуходоносор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.

Еще Навуходоносор забрал в Вавилон часть утвари из дома Господа и положил ее там в своем храме.

8 А решта Єгоякимових діл та гидоти його, які він робив, і що знайдено проти нього, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхін.

Прочие события правления Иоакима, мерзости, которые он делал, и все, в чем он был виноват, записаны в «Книге царей Израиля и Иудеи». Иехония, его сын, стал царем вместо него. Иехония – царь Иудеи (4 Цар. 24: 8-17)

9 Є гояхін був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе в Господніх очах.

Иехонии было восемнадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме три месяца и десять дней. Он делал зло в глазах Господа.

10 А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавилону з дорогим посудом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.

Весной царь Навуходоносор послал за ним, и его доставили в Вавилон, а заодно забрали дорогую утварь из дома Господа. А царем Иудеи и Иерусалима вместо него он сделал дядю Иехонии Цедекию. Цедекия – царь Иудеи (4 Цар. 24: 18-20; Иер. 52: 1-3)

11 С едекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років.

Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет.

12 І робив він зло в очах Господа, Бога свого, не впокорився перед пророком Єремією, що говорив із наказу Господнього.

Он делал зло в глазах Господа, своего Бога, и не смирил себя перед пророком Иеремией, который возвещал слово Господа.

13 І він також відкинувся від царя Навуходоносора, що був заприсягнув його Господом, і вчинив твердою свою шию, і став запеклим, щоб не навертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.

Еще он восстал против царя Навуходоносора, который взял с него клятву Божьим Именем. Он стал таким упрямым и своевольным, что не обращался к Господу, Богу Израиля.

14 Т акож усі зверхники священиків та народу ще більше грішили, шануючи гидоти поган, і вони занечистили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.

Да и все вожди священников и народ все больше и больше уклонялись от верности, следуя отвратительным обычаям народов и оскверняя Господень дом, который Он освятил в Иерусалиме. Падение Иерусалима (4 Цар. 25: 1-21; Иер. 39: 1-10; 52: 4-27)

15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю.

Господь, Бог их отцов, снова и снова предупреждал их через своих посланников, потому что жалел Свой народ и Свое жилище.

16 Т а вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.

Но они издевались над Божьими посланниками, презирали Его слова и глумились над Его пророками, пока гнев Господа не вспыхнул на Его народ так, что уже не было ему спасения.

17 І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, усе дав в його руку...

Он навел на них царя халдеев, который перебил их юношей мечом в святилище и не пожалел ни юноши, ни девушки, ни старца, ни пожилого. Бог отдал их всех во власть Навуходоносора.

18 І всі речі Божого дому, великі та малі, і скарби дому Господнього та дому царя й його зверхників, усе переніс до Вавилону.

Он унес в Вавилон все вещи из Божьего дома, и большие, и маленькие, вместе с сокровищами дома Господа и сокровищами царя и его приближенных.

19 І спалили вони Божий дім, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили огнем, а всі дорогі речі його понищили...

Божий дом был сожжен, а стены Иерусалима разрушены. Все его дворцы были сожжены, и все ценное в нем уничтожено.

20 І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,

Навуходоносор угнал в плен в Вавилон всех, кто избежал меча, и они служили ему и его сыновьям, пока не набрало мощь Персидское царство.

21 щ об виповнилося Господнє слово, проречене Єреміїними устами, аж поки вподобає собі земля свої суботи, по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, щоб сповнилися сімдесят літ.

А страна наслаждалась субботним покоем. Она хранила субботу все время своего запустения, пока не исполнились семьдесят лет, предреченные словом Господним, которое возвестил пророк Иеремия. Кир позволяет пленникам вернуться (Ездр 1: 1-3)

22 А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:

В первый год правления Кира, царя Персии, чтобы исполнилось Господне слово, которое возвестил Иеремия, Господь тронул сердце Кира, царя Персии, объявить по всему своему царству и записать такой указ:

23 Т ак говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!

«Так говорит Кир, царь Персии: Господь, Бог небес, отдал мне все царства земли и поручил мне построить Ему дом в Иерусалиме, в Иудее. Всякий из вас, кто принадлежит к Его народу, – да будет с ним его Бог! – может отправляться в путь».