1 І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.

Увидев, что Моисей медлит спускаться с горы, народ собрался вокруг Аарона и сказал: – Послушай, сделай нам богов, которые пойдут перед нами. А что до этого Моисея, который вывел нас из Египта, – мы не знаем, что с ним случилось.

2 І сказав їм Аарон: Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене.

Аарон ответил им: – Снимите золотые серьги с ваших жен, сыновей и дочерей и принесите их мне.

3 І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона.

Народ снял золотые серьги и принес их Аарону.

4 І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!

Он взял то, что они принесли ему, и сделал из этого золота литого тельца, придав ему вид резцом. Тогда они сказали: – Вот твои боги, Израиль, которые вывели тебя из Египта.

5 І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: Завтра свято для Господа!

Увидев это, Аарон поставил перед тельцом жертвенник и возвестил: – Завтра – праздник Господу.

6 І повставали вони взавтра рано вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися.

Встав на следующий день рано утром, они принесли всесожжения и жертвы примирения. Народ сел есть и пить, а потом встал веселиться.

7 А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.

Тогда Господь сказал Моисею: – Спускайся с горы. Твой народ, который ты вывел из Египта, развратился.

8 З ійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!

Как скоро они уклонились от того, что Я повелел им! Они сделали себе литого тельца, поклонились ему и принесли ему жертвы, говоря: «Вот твои боги, Израиль, которые вывели тебя из Египта».

9 І промовив Господь до Мойсея: Я бачив народ той, і ось народ твердошиїй він!

– Я вижу этот народ, – сказал Господь Моисею, – он упрям.

10 А тепер залиши Мене, і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом.

Итак, оставь Меня. Я обращу Свой гнев на них и погублю их. Потом Я произведу великий народ от тебя.

11 І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?

Но Моисей принялся умолять Господа, своего Бога: – Господи, – сказал он, – зачем Тебе гневаться на Свой народ, который Ты вывел из Египта великой силой и могучей рукой?

12 Н ащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з-поверхні землі?... Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!

Зачем египтянам давать повод говорить: «Он вывел их со злым умыслом, чтобы убить в горах и стереть с лица земли?» Оставь Свой пылающий гнев, смягчись, не наводи на Свой народ беду.

13 З гадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, і вони посядуть навіки.

Вспомни Твоих слуг Авраама, Исаака и Израиля, которым Ты клялся Собой: «Я дам вам столько потомков, сколько на небе звезд. Весь этот край, который Я обещал отдать им, будет достоянием ваших потомков навеки».

14 І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові.

Господь смягчился и не навел на Свой народ беду, которой грозил.

15 І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, звідси й звідти вони були писані.

Моисей повернулся и сошел с горы с двумя каменными плитками свидетельства в руках. Они были исписаны с обеих сторон, спереди и сзади.

16 А таблиці Божа робота вони, а письмо Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях.

Бог сделал эти плитки и Он высек на них Свои письмена.

17 І почув Ісус голос народу, як кричав він, та й сказав до Мойсея: Крик бою в таборі!

Когда Иисус услышал гул кричащего народа, он сказал Моисею: – В лагере шум битвы.

18 А той відказав: Це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, я чую голос співу!

Но Моисей ответил: – Это не клич победителей, не плач побежденных: голос поющих я слышу.

19 І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці... І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою!...

Подойдя к лагерю и увидев тельца и пляски, Моисей разгневался. Он бросил каменные плитки, которые нес, разбив их на куски у подножия горы.

20 І схопив він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох... І розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих.

Он взял сделанного ими тельца и расплавил его в огне. Он стер его в порошок, рассыпал по воде и заставил израильтян пить эту воду.

21 І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти гріх великий навів на нього?

Он сказал Аарону: – Что сделали тебе эти люди, что ты ввел их в такой страшный грех?

22 А Аарон відказав: Нехай не запалиться гнів мого пана! Ти знаєш народ цей, що він у злому.

– Не гневайся, мой господин, – ответил Аарон. – Ты знаешь, как склонны эти люди к злу.

23 І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.

Они сказали мне: «Сделай нам богов, которые пойдут перед нами. А что до этого Моисея, который вывел нас из Египта, мы не знаем, что с ним случилось».

24 І сказав я до них: Хто має золото, поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, і вийшло те теля.

Тогда я сказал им: «У кого есть золотые украшения, пусть снимет их». Они дали мне золото, я бросил его в огонь и вышел этот телец!

25 І побачив Мойсей народ, що незагнузданий він, бо Аарон розгнуздав його на ганьбу поміж їхніми ворогами.

Моисей увидел, что люди необузданны, потому что Аарон позволил им это на посмешище врагам.

26 І став Мойсей у брамі табору й сказав: Хто за Господа до мене! І зібралися до нього всі Левіїні сини.

Он встал у входа в лагерь и сказал: – Кто за Господа – ко мне, – и вокруг него собрались все левиты.

27 І сказав він до них: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого.

Он сказал им: – Так говорит Господь, Бог Израиля: «Все опояшьтесь мечом! Идите через лагерь от одного конца к другому и обратно, убивая братьев, друзей и ближних».

28 І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловіка.

Левиты сделали, как повелел Моисей, и в тот день из народа погибло около трех тысяч человек.

29 І сказав Мойсей: Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благословення.

Моисей сказал: – Сегодня вы посвятили себя служению Господу ценой сыновей и братьев, и Он благословил вас.

30 І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду я до Господа, може складу окуплення за ваш гріх.

На другой день Моисей сказал народу: – Вы совершили страшный грех. Но сейчас я поднимусь к Господу, может быть, я смогу загладить ваш грех.

31 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золотих богів!

Моисей вернулся к Господу и сказал: – Да, эти люди совершили страшный грех, сделав себе золотых богов.

32 А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, витри мене з книги Своєї, яку Ти написав...

Но теперь, молю, прости их, а если не простишь – так сотри мое имя из книги, которую Ты написал.

33 І промовив Господь до Мойсея: Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.

Господь ответил Моисею: – Того, кто грешит против Меня, Я сотру из Моей книги.

34 А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї покараю їх за їхній гріх!

А теперь ступай, веди народ туда, куда Я тебе сказал, и Мой Ангел пойдет перед тобой. Но когда придет срок, Я накажу их за грех.

35 І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.

Господь поразил народ мором за то, что они сделали тельца – того, которого изготовил Аарон.