1 А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.

Я, Павел, который всегда так «робок», когда нахожусь у вас, и так «смел» вдали от вас, обращаюсь сейчас к вам в кротости и смирении Христа.

2 І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом.

Прошу вас, не вынуждайте меня, когда я буду у вас, быть смелым и строгим по отношению к тем, кто считает, что мы совершаем служение из-за каких-то человеческих соображений.

3 Б о ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми,

Хотя мы и живем в этом мире, мы не воюем так, как этот мир воюет.

4 з броя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми,

Мы сражаемся не обычным оружием, но оружием Бога, которое способно разрушить самые неприступные духовные твердыни. Мы опровергаем доводы

5 і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові,

и опрокидываем все надменно воздвигаемые препятствия против познания Бога. Мы берем в плен каждую мысль, чтобы сделать ее послушной Христу.

6 і покарати ми готові всякий непослух, коли здійсниться послух ваш.

Мы готовы наказать всякое непослушание, как только ваше послушание станет совершенным.

7 Ч и на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай думає знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми.

Вы смотрите на вещи поверхностно. И тот, кто гордится своими особыми взаимоотношениями с Христом, тот должен знать, что и мы принадлежим Христу так же, как и он.

8 Б о коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь.

Даже если бы я стал еще больше хвалиться той властью, которую Господь дал нам для созидания, а не для разрушения, мне не пришлось бы стыдиться.

9 Т а щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.

Пусть никто не думает, будто я только хочу запугать вас своими письмами.

10 Б о листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,

Некоторые говорят, что в письмах-то я строг и силен, но когда я присутствую лично, то я слаб, а мои слова слишком незначительны.

11 т акий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши.

Пусть те, кто так говорит, знают, что каковы мы в письмах, таковы и на деле, когда мы находимся среди вас.

12 Б о не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе.

Мы не хотим уподобляться тем из вас, кто сам возвышает себя, или сравнивать себя с ними. Они поступают глупо, сравнивая и соизмеряя себя с самими же собой.

13 М и ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти.

А мы не будем преувеличивать собственную значимость, но будем отстаивать свои права в тех пределах, что даны нам Богом, а сюда входит и наша работа среди вас.

14 Б о ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли ми до вас, бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою.

Ведь мы не выходим за эти пределы, как если бы мы не приходили к вам, но мы на самом деле были первыми, кто принес вам Радостную Весть о Христе.

15 М и не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами,

Мы не хвалимся чужими трудами вне своих пределов. Мы надеемся, что ваша вера будет расти, а вместе с тем будут расширяться и пределы нашей деятельности у вас.

16 щ об і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію, а не хвалитись готовим, як це чужі твердять.

И тогда мы сможем идти дальше и там возвещать Радостную Весть, а не хвалиться тем, что сделано другими в их собственных пределах.

17 А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі!

«Тот, кто хвалится, пусть хвалится Господом».

18 Б о достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!

Ведь не тот достоин одобрения, кто сам себя хвалит, а тот, кого хвалит Господь.