1 О т тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.

Тогда Пилат приказал бичевать Иисуса.

2 В ояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,

Солдаты сплели венок из терновника и надели Ему на голову. Они одели Его в пурпурную мантию,

3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його...

подходили к Нему, говоря: – Да здравствует Царь иудеев! – и били Его по лицу.

4 Т оді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.

Пилат вышел еще раз и сказал им: – Смотрите! Вот, я вывожу Его еще раз, чтобы вы убедились, что я не нахожу в Нем никакой вины.

5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!

– Вот Человек, – сказал Пилат, когда Иисус вышел в терновом венке и в пурпурной мантии.

6 Я к зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!

Как только первосвященники и стража увидели Его, они закричали: – Распни! Распни Его! Но Пилат ответил: – Берите Его сами и распинайте, я же не нахожу в Нем никакой вины.

7 В ідказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!

Иудеи настаивали: – У нас есть Закон, и по нашему Закону Он должен умереть, потому что называет Себя Сыном Бога!

8 Я к зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,

Услышав это, Пилат еще больше испугался.

9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.

Он опять вошел во дворец и спросил Иисуса: – Откуда Ты? Но Иисус не отвечал ему.

10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?

– Ты что, отказываешься говорить со мной? – сказал Пилат. – Неужели Ты не понимаешь, что у меня есть власть освободить Тебя или распять!

11 І сус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...

Иисус ответил: – У тебя не было бы надо Мной никакой власти, если бы она не была дана тебе свыше. Поэтому на том, кто передал Меня тебе, больший грех.

12 П ісля цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.

С этого момента Пилат искал возможности освободить Иисуса, но иудеи продолжали кричать: – Если ты отпустишь Его, то ты не друг кесарю. Каждый, кто заявляет, что он царь, – враг кесарю!

13 Я к зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.

Когда Пилат это услышал, он вывел Иисуса, сел в судейское кресло на месте, называемом Каменный Помост, а на еврейском языке Габбата.

14 Б ув то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!

Была пятница перед Пасхой, и час шестой. – Вот ваш Царь, – сказал Пилат иудеям.

15 Т а вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!

Они закричали: – Уведи Его вон! Вон! Распни Его! – Распять вашего Царя? – спросил Пилат. – У нас нет царя, кроме кесаря, – отвечали первосвященники.

16 О сь тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...

Тогда Пилат отдал им Иисуса на распятие. Они взяли Иисуса и повели.

17 І , нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.

Неся Свой крест, Иисус пошел на место, называемое Лобным, а на еврейском языке – Голгофа. Иисус на кресте (Мат. 27: 33-44; Мк. 15: 24-32; Лк. 23: 33-43)

18 Т ам Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.

Там Иисуса распяли, а с Ним, по обе стороны, еще двоих; Иисус был посередине.

19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.

Пилат приказал прикрепить на кресте табличку с надписью: «ИИСУС НАЗАРЯНИН – ЦАРЬ ИУДЕЕВ».

20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

Надпись эту читало много иудеев, так как место распятия Иисуса было близко к городу, а написано было по-еврейски, по-латыни и по-гречески.

21 Т ож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.

Начальники иудеев возразили Пилату: – Напиши не «Царь иудеев», а что Он заявляет, будто Он Царь иудеев.

22 П илат відповів: Що я написав написав!

– Что я написал, то написал, – ответил Пилат.

23 Р озп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.

Когда воины распяли Иисуса, они взяли Его верхнюю одежду и разделили на четыре части, каждому по одной. Рубашка Иисуса была без швов, сотканная целиком.

24 Т ож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...

– Не будем ее рвать, – решили они, – бросим лучше жребий и посмотрим, кому она достанется. Это случилось во исполнение сказанного в Писании: «Они разделили между собой Мои одежды, и бросали жребий о Моем одеянии». Солдаты это исполнили.

25 П ід хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.

Недалеко от креста Иисуса стояли Его мать, сестра матери, Мария – жена Клеопы и Мария из Магдалы.

26 Я к побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!

Иисус увидел Свою мать и Своего любимого ученика, стоявшего рядом с ней. – О женщина, вот твой сын, – сказал Иисус матери.

27 П отім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

Своему же ученику Он сказал: – Вот твоя мать. С этого времени ученик этот взял ее к себе в дом. Иисус умирает на кресте ( Мат. 27: 48-50; Мк. 15: 36-37; Лк. 23: 36)

28 П отім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!

После того Иисус, зная, что все уже совершилось, и чтобы исполнилось Писание, сказал: – Хочу пить.

29 Т ут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.

Там стоял кувшин с кислым вином, и солдаты, обмакнув в него губку, надели ее на стебель иссопа и подняли к губам Иисуса.

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...

Иисус попробовал вино и сказал: – Совершилось! Сказав это, Он уронил голову на грудь и предал дух.

31 Б ув же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.

Была пятница, и иудеи не хотели, чтобы тела оставались на крестах в субботу, тем более, что эта суббота была днем великого праздника. Поэтому они попросили Пилата перебить распятым голени и снять их тела с крестов.

32 Т ож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.

Солдаты пришли и перебили голени сначала одному распятому рядом с Иисусом, а затем другому.

33 К оли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,

Когда же они подошли к Иисусу, то увидели, что Он уже мертв, и не стали перебивать Его ног.

34 т а один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.

Вместо этого один из солдат пронзил копьем бок Иисуса, и из него сразу же потекли кровь и вода.

35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

Тот, кто сам это видел, свидетельствует об этом, чтобы и вы поверили. Его свидетельство истинно, и он знает, что говорит правду.

36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!

Все это произошло, чтобы исполнились слова Писания: «Ни одна из Его костей не будет переломлена».

37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.

И в другом месте Писания говорится: «Они будут смотреть на Того, Которого пронзили». Погребение Иисуса (Мат. 27: 57-61; Мк. 15: 42-47; Лк. 23: 50-56)

38 П отім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

После этого Иосиф из Аримафеи попросил Пилата отдать ему тело Иисуса. Иосиф был учеником Иисуса, но тайным, из страха перед иудеями. С позволения Пилата он пришел и забрал тело.

39 П рибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.

С Иосифом был Никодим, который как-то приходил к Иисусу ночью. Никодим принес смесь из смирны и алоэ, литров около ста.

40 О тож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.

Они сняли тело Иисуса и завернули его вместе с бальзамом в пелены из льняной ткани. Таков был иудейский погребальный обычай.

41 Н а тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.

Там, где Иисуса распяли, был сад, и в саду – новая гробница, где еще никого не хоронили.

42 Т ож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.

Так как это была пятница – день приготовления к Пасхе, а гробница была рядом, то они положили там Иисуса.