1 Т оді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Тогда Господь ответил Иову из бури. Он сказал:

2 Х то то такий, що затемнює раду словами без розуму?

– Кто ты, что Мой замысел омрачаешь словами в которых нет знания?

3 П ідпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

Препояшь себя, как мужчина; Я буду спрашивать, а ты отвечай. О земле и море

4 Д е ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Где ты был, когда Я землю утверждал? Если ты знаешь, то отвечай Мне.

5 Х то основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

Кто определил ей предел? Конечно, ты знаешь! Кто протянул над ней мерную нить?

6 У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

На чем покоится земное основание, и кто заложил ее краеугольный камень,

7 к оли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

когда вместе пели все звезды утра, и сыны Божьи ликовали от радости?

8 І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

Кто запер воротами море, когда оно исторглось, как бы из чрева,

9 к оли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

когда сделал Я тучи его одеждой и обвил его пеленами мглы,

10 і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

когда Я назначил ему рубежи, и поставил ему ворота с запорами,

11 і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

когда Я сказал: «До этого места дойдешь, но не дальше, здесь предел для гордых твоих валов?» О заре, тьме и мире мертвых

12 Ч и за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

Случалось тебе приказывать утру и указывать место заре,

13 щ об хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

чтобы она охватила края земли и стряхнула с нее злодеев?

14 З емля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

И земля обретает свое лицо, как глина под тяжестью печати, и расцвечивается, как риза.

15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

Но у злодеев отнят их свет, и поднятая рука их сломана.

16 Ч и ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

Доходил ли ты до истоков моря и ступал ли по дну пучины?

17 Ч и для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

Открывались ли тебе двери смерти? Видел ли ты врата смертной мглы?

18 Ч и широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

Обозрел ли ты широту земли? Скажи Мне, если все это знаешь.

19 Д е та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

Где путь к обители света? Где пребывает тьма?

20 щ об узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

Ты, верно, в пределы ее входил и знаешь путь к ее дому?

21 З наєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Конечно же знаешь, ведь ты тогда уже родился и прожил так много лет! О небесах

22 Ч и доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

Входил ли ты в кладовые снега и видел ли хранилища града?

23 я кі Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

На смутное время Я их берегу, на дни войны и битвы.

24 Я кою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

По какому пути разливается свет, и мчится на землю восточный ветер?

25 Х то для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

Кто устроил проток для ливня и путь проложил грозе,

26 щ об дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

чтобы землю безлюдную оросить, пустыню, где нет людей,

27 щ об пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

дикую степь напитать водой, и взрастить из земли траву?

28 Ч и є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

Есть ли отец у дождя? Кто капли росы рождает?

29 І з чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

Из чьей утробы выходит лед? Кто на свет производит небесный иней,

30 Я к камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

когда воды, как камень, крепнут, и твердеет лицо морей?

31 Ч и зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

Властен ли ты затянуть узел Плеяд и развязать пояс Ориона?

32 Ч и виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

Можешь ли ты созвездия вывести в срок и вести Большую Медведицу с ее детенышами?

33 Ч и ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

Известны ли тебе уставы небес? Можешь ли ты их власть утвердить на земле?

34 Ч и підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

Можешь ли ты возвысить свой голос к тучам, чтобы вода в обилии покрыла тебя?

35 Ч и блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

Велишь ли ты молниям в путь пойти, скажут ли они тебе: «Вот мы»?

36 Х то мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

Кто ибиса мудростью наделил? Кто дал разумение петуху?

37 Х то мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

Кто настолько мудр, чтобы сосчитать облака? Кто может сосуды небес опрокинуть,

38 к оли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

чтобы пыль превратилась в топь, и комья земли слиплись? О жизни диких зверей

39 Ч и здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

Ты ли ловишь добычу львице и насыщаешь молодых львов,

40 я к вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

когда они прячутся в своих логовах или лежат под кустом в засаде?

41 Х то готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?

Кто посылает ворону корм, когда птенцы его взывают к Богу, бродя без пищи?