1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Господь сказал Моисею:

2 Н акажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду.

– Вели израильтянам принести тебе чистое оливковое масло для освещения, чтобы в светильниках можно было постоянно поддерживать огонь.

3 П оза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!

Пусть Аарон смотрит за светильниками перед Господом вне завесы ковчега свидетельства в шатре собрания с вечера до утра, всегда. Это установление для грядущих поколений будет вечным.

4 Н а чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.

Лампады на светильнике из чистого золота нужно всегда заправлять перед Господом. Священный хлеб

5 І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.

– Возьми лучшую муку и испеки двенадцать хлебов, из двух десятых частей ефы каждый.

6 І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,

Выложи их в два ряда, по шесть в каждый, на стол из чистого золота перед Господом.

7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.

На каждый ряд положи чистое благовоние, чтобы оно было при хлебе как памятная часть, как огненная жертва Господу.

8 Щ осуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.

Этот хлеб нужно класть перед Господом всегда, суббота за субботой, от лица израильтян по вечному завету.

9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.

Он принадлежит Аарону и его сыновьям. Пусть они едят его в святом месте, потому что это великая святыня, их постоянная доля в огненных жертвах Господу. Казнь богохульника

10 І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.

Сын израильтянки и египтянина вышел с израильтянами, и между ним и израильтянином в лагере случилась драка.

11 І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.

Бранясь, сын израильтянки хулил Имя, и его привели к Моисею. (Его мать зовут Шеломит, дочь данитянина Диври.)

12 І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.

Его заключили под стражу до тех пор, пока не откроется о нем воля Господа.

13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Господь сказал Моисею:

14 В иведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.

– Выведи богохульника за лагерь. Пусть те, кто слышал его, положат руки ему на голову, и пусть общество забьет его камнями.

15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.

Скажи израильтянам: «Проклинающий своего Бога подлежит наказанию.

16 А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.

Любой, кто станет оскорблять Имя Господа, будет предан смерти. Общество забьет его камнями. Поселенец или уроженец страны, – если он станет оскорблять Имя, будет предан смерти.

17 І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.

Тот, кто убьет человека, должен быть предан смерти.

18 А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.

Тот, кто убьет чужую скотину, должен возместить животным за животное.

19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:

Если кто-то нанесет своему ближнему увечье, то сделанное им нужно сделать ему самому:

20 з ламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.

перелом за перелом, глаз за глаз, зуб за зуб. Как он изувечил ближнего, так пусть изувечат и его.

21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.

Убивший животное должен возместить, но убивший человека должен быть предан смерти.

22 С уд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш!

И для поселенца, и для уроженца страны пусть у вас будет один закон. Я – Господь, ваш Бог».

23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.

Моисей приказал израильтянам, и они вывели богохульника за лагерь и забили камнями. Израильтяне сделали так, как повелел Моисею Господь.