1 І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.

Ученики пророков сказали Елисею: – Послушай, здесь, где мы живем под твоим началом, нам не хватает места.

2 Х одім аж до Йордану, і візьмімо звідти кожен по одній деревині, і зробимо собі місце, щоб сидіти там. А він сказав: Ідіть.

Позволь нам пойти к Иордану, взять оттуда по бревну и построить себе там жилище. – Идите, – сказал он.

3 І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами! А він сказав: Я піду.

Тогда один из них сказал: – Не будет ли и тебе угодно пойти со своими слугами? – Я пойду, − сказал Елисей.

4 І пішов він із ними, і вони прийшли до Йордану, і рубали дерево.

И он пошел с ними. Они пришли к Иордану и начали рубить деревья.

5 І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!

Когда один из них валил дерево, железное лезвие его топора упало в воду. – Ах, мой господин! – закричал он. – Ведь я его одолжил!

6 І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!...

Божий человек спросил: – Где оно упало? Когда он показал ему место, Елисей отрубил ветку, бросил ее туда, и железо всплыло.

7 І він сказав: Витягни собі! А той простяг свою руку і взяв...

– Возьми его, − сказал он. Тот человек протянул руку и взял его. Ослепление арамеев

8 С ирійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зо слугами своїми, говорячи: На такому то й такому то місці буде моє таборування.

Царь Арама воевал с Израилем. Посовещавшись со слугами, он сказал: – Я расположу лагерь там-то и там-то.

9 А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни!

Божий человек послал сказать царю Израиля: – Берегись проходить через то место, потому что туда спускаются арамеи.

10 І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.

И царь Израиля проверял места, которые указывал ему Божий человек. Не раз и не два Елисей предостерегал царя, и тот бывал в таких местах настороже.

11 І сильно занепокоїлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: Чи не розповісте мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?

Царь Арама весьма встревожился. Он призвал своих приближенных и спросил у них: – Не скажете ли вы мне, кто из наших людей на стороне царя Израиля?

12 І сказав один з його слуг: Ні, пане мій царю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доносить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти говориш у спальні своїй!...

– Никто, господин мой царь, − ответил один из приближенных. – Это Елисей, пророк, что в Израиле, передает царю Израиля даже те слова, которые ты говоришь у себя в спальне.

13 А він відказав: Ідіть, і подивіться, де він, і я пошлю й візьму його! І донесено йому, кажучи: Ось він у Дотані!

– Идите и узнайте, где он находится, − приказал царь, − чтобы мне послать людей и схватить его. Ему доложили: – Он в Дотане.

14 І послав він туди коні, і колесниці та військо. І прийшли вони вночі й оточили те місто.

Он послал туда лошадей, колесницы и большое войско. Они пришли ночью и окружили город.

15 А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці! І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити?

Когда рано утром слуга Божьего человека поднялся и вышел, город был окружен войском с конями и колесницами. – Ах, мой господин, что же нам делать? − спросил слуга.

16 А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними.

– Не бойся, − ответил пророк. – Тех, кто с нами, больше, чем тех, кто с ними.

17 І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!...

И Елисей помолился: – Господи, открой его глаза, чтобы он мог видеть! Господь открыл слуге глаза, и он посмотрел и увидел, что вокруг Елисея, по всей горе, были огненные кони и колесницы.

18 І зійшли сирійці до нього, а Єлисей помолився до Господа й сказав: Удар цей люд сліпотою! І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом...

Когда враги двинулись на него, Елисей помолился Господу: – Порази этих людей слепотой. И Он поразил их слепотой, как просил Елисей.

19 І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І він завів їх у Самарію.

Елисей сказал им: – Это не та дорога и не тот город. Идите за мной, и я приведу вас к человеку, которого вы ищете. И он привел их в Самарию.

20 І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господи, відкрий оці очі, і нехай вони побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони в середині Самарії!...

Когда они вошли в город, Елисей сказал: – Господи, открой глаза этих людей, чтобы они могли видеть. Господь открыл им глаза, и они увидели, что находятся в Самарии.

21 І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: Чи побити їх, чи побити, мій батьку?

Когда царь Израиля увидел их, он спросил Елисея: – Не перебить ли их, отец мой? Не перебить ли?

22 А той відказав: Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мечем та своїм списом? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана.

– Нет, – ответил он. – Разве ты перебил бы тех, кого захватил бы своим мечом и луком? Дай им хлеб и воду, пусть едят, пьют и возвращаются к своему господину.

23 І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю.

Тогда он приготовил для них большой пир, и после того, как они кончили есть и пить, отпустил их, и они вернулись к своему господину. И отряды из Арама перестали совершать набеги на землю Израиля. Голод в осажденной Самарии

24 І сталося по тому, і зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, увесь свій табір, і він зійшов і обліг Самарію.

Некоторое время спустя Венадад, царь Арама, собрал войско, выступил и осадил Самарию.

25 І був великий голод у Самарії. І ось ті облягали їх, а осляча голова коштувала вісімдесят шеклів срібла, а чвертка каву голубиного помету п'ять шеклів срібла.

В городе начался страшный голод. Осада так затянулась, что ослиную голову продавали за восемьдесят шекелей серебра, а четверть каба голубиного помета за пять шекелей.

26 І сталося, проходив Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: Поможи, пане царю!

Когда царь Израиля проходил по городской стене, одна женщина закричала ему: – Помоги мне, господин мой царь!

27 А він відказав: Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу тобі? Чи з току, або з чавила?

Царь ответил: – Если тебе не помогает Господь, то откуда же я добуду тебе помощь? С гумна? Из давильни для винограда?

28 І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо його сьогодні, а мого сина з'їмо взавтра.

Потом он спросил ее: – В чем дело? Она ответила: – Вот эта женщина сказала мне: «Отдай своего сына, чтобы нам съесть его сегодня, а завтра съедим моего».

29 І зварили ми мого сина та й з'їли його... І сказала я до неї другого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо його, та вона сховала свого сина.

Мы сварили моего сына и съели. На другой день я сказала ей: «Дай твоего сына – мы съедим его», но она спрятала его.

30 І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі. І народ побачив, аж ось веретище на тілі його зо споду!

Услышав слова женщины, царь разорвал на себе одежды. А так как он шел по стене, народ увидел, что у него на теле было рубище.

31 І він сказав: Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позостанеться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!

Он сказал: – Пусть Бог сурово накажет меня, если голова Елисея, сына Шафата, усидит сегодня у него на плечах!

32 А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старших: Чи ви бачите, що цей син убивника послав зняти мою голову? Глядіть, як прийде цей посол, то замкніть двері, і притиснете його в дверях. Ось і шарудіння ніг пана його за ним.

− и послал от себя человека. А Елисей сидел у себя дома, и с ним сидели старейшины. Прежде чем прибыл посланец, Елисей сказал старейшинам: – Знаете ли вы, что этот сын убийцы послал человека отсечь мне голову? Когда посланец придет, смотрите, заприте дверь и держите ее перед ним запертой. Не звук ли шагов его господина за ним?

33 Щ е він говорив із ними, аж ось приходить до нього посланець. І він сказав: Отаке зло від Господа! Чого ще чекати від Господа?

Пока он еще говорил с ними, посланец пришел к нему и сказал: – Эта беда от Господа. Зачем мне дальше надеяться на Господа?