1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.

В шестом году, в пятый день шестого месяца, когда я сидел у себя дома, и старейшины Иудеи сидели передо мной, рука Владыки, Господа, снизошла на меня там.

2 І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.

Я посмотрел, и увидел Кого-то, похожего на человека. Ниже пояса Он был похож на огонь, а выше пояса Он сверкал, как сияющий металл.

3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.

Он простер подобие руки и взял меня за волосы. Дух поднял меня между землей и небом и в видениях Божьих принес меня в Иерусалим, ко входу в северные ворота внутреннего двора, где стоял идол, вызывающий Божью ревность.

4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

И вот, там предо мной явилась слава Бога Израиля, как в том видении, которое я видел на равнине.

5 І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ! І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.

И Бог сказал мне: – Сын человеческий, посмотри на север. Я посмотрел, и с северной стороны у ворот жертвенника увидел идол ревности.

6 І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.

Бог сказал мне: – Сын человеческий, ты видишь, что они делают – эти страшные мерзости, которые дом Израиля творит здесь, чтобы удалить Меня из Моего святилища? Но ты увидишь еще большие мерзости.

7 І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!

Он привел меня ко входу во двор. Я посмотрел, и увидел отверстие в стене.

8 І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!

Он сказал мне: – Сын человеческий, прокопай стену. Я прокопал и увидел какую-то дверь.

9 І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!

Он сказал мне: – Войди и посмотри на гнусные мерзости, которые они здесь творят.

10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...

Я вошел, посмотрел и увидел нарисованные на стенах кругом изображения всяких ползучих тварей, мерзких животных и всех идолов дома Израиля.

11 А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.

Перед ними стояли семьдесят старейшин дома Израиля, и Иазания, сын Шафана, стоял среди них. Каждый держал в руке кадильницу, и поднималось благовонное облако дыма.

12 І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...

Бог сказал мне: – Сын человеческий, ты видел, что старейшины дома Израиля творят во мраке, каждый в святилище своего лжебога? Они говорят: «Господь не видит нас; Господь бросил страну». –

13 І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.

И опять Он сказал мне: – Ты увидишь еще большие мерзости, которые они делают.

14 І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.

Он привел меня ко входу в северные ворота Господнего дома, и я увидел сидящих там женщин, которые оплакивали Таммуза.

15 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!

Он сказал мне: – Видишь это, сын человеческий? Ты увидишь еще большие мерзости.

16 І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.

Он ввел меня во внутренний двор Господнего дома; там, у входа в храм, между притвором и жертвенником было около двадцати пяти мужчин. Обратившись спиной к Господнему храму, а лицами на восток, они поклонялись солнцу на востоке.

17 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.

Он сказал мне: – Видел это, сын человеческий? Разве не достаточно скверно для дома Иуды совершать те мерзости, которые они здесь творят? Зачем они наполняют страну насилием и возбуждают Мой гнев еще сильнее? Гляди, как они подносят ветви к своим носам!

18 Т ому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...

За это Я изолью на них Свой гнев; Я не гляну на них с жалостью и не пощажу. Пусть кричат Мне в самые уши, Я не стану их слушать.