1 П ісля того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

Немного позже Иисус пошел на иудейский праздник в Иерусалим.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

В Иерусалиме, недалеко от Овечьих ворот, есть пруд, называемый по-еврейски Вифезда, окруженный пятью крытыми колоннадами.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

Там лежало много инвалидов, слепых, хромых и парализованных. Они ожидали движения воды.

4 Б о Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

Иногда ангел Господа сходил и возмущал воду, и тогда первый, кто входил в пруд, исцелялся от любой болезни.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

Среди них был человек, больной уже тридцать восемь лет.

6 Я к Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

Когда Иисус увидел его лежащим там и узнал, что тот уже давно в таком состоянии, Он спросил его: – Ты хочешь выздороветь?

7 В ідповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

Больной ответил: – Господин, да ведь нет никого, кто бы помог мне войти в воду, когда вода бурлит. А когда я стараюсь сам дойти до воды, кто-нибудь меня уже опережает.

8 Г оворить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

Тогда Иисус сказал ему: – Встань! Бери свою циновку и иди.

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

И этот человек в тот же миг стал здоров. Он взял свою циновку и пошел. Это произошло в субботу.

10 т ому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

Иудеи поэтому сказали исцеленному: – Сегодня суббота, и тебе нельзя нести циновку.

11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

Но он ответил: – Тот, Кто исцелил меня, Тот и сказал мне: «Возьми свою циновку и иди».

12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

Они спросили: – Кто Он такой, Тот, Кто сказал тебе взять циновку и идти?

13 Т а не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

Исцеленный и сам не знал, Кто Это был, потому что Иисус скрылся в толпе, которая была там.

14 П ісля того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Позже Иисус нашел его в храме и сказал: – Ну вот ты и здоров. Не греши больше, чтобы не случилось с тобой еще худшего.

15 Ч оловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

Человек этот тогда пошел и сказал иудеям, что его исцелил Иисус. Вечная жизнь через Сына

16 І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

Иудеи стали преследовать Иисуса, потому что Он сделал это в субботу.

17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

Иисус же сказал им: – Мой Отец совершает работу всегда, и Я тоже это делаю.

18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

Тогда иудеи еще более усердно стали искать возможности убить Иисуса, ведь Он не только нарушал субботу, но к тому же называл Бога Своим Отцом, приравнивая Себя к Богу.

19 В ідповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

На это Иисус ответил им так: – Говорю вам истину: Сын ничего не может делать Сам от Себя, пока не увидит Отца делающим. То, что делает Отец, делает и Сын.

20 Б о Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

Ведь Отец любит Сына и показывает Ему все, что делает Сам, и вы удивитесь, потому что Он покажет Ему более великие дела.

21 Б о як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

Точно так, как Отец воскрешает мертвых и дает им жизнь, так и Сын дает жизнь тем, кому хочет.

22 Б о Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

Более того, Отец никого не судит, Он доверил весь суд Сыну,

23 щ об усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

чтобы все почитали Сына, как чтят Отца. Тот, кто не чтит Сына, не чтит и Отца, пославшего Сына.

24 П оправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

Говорю вам истину: всякий, кто слышит Мое слово и верит Пославшему Меня, имеет жизнь вечную, и ему не придется приходить на суд, он уже перешел из смерти в жизнь.

25 П оправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

Говорю вам истину: наступает время, и уже наступило, когда мертвые услышат голос Сына Бога, и те, кто услышит, оживут.

26 Б о як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

Потому что, как Отец имеет жизнь в Самом Себе, так Он дал иметь жизнь в Самом Себе и Сыну.

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

Он дал Ему власть судить, потому что Он – Сын Человеческий.

28 Н е дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

Не удивляйтесь этому, потому что настанет время, когда все, кто находится сейчас в могилах, услышат Его голос

29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

и выйдут из могил. Те, кто делал добро, воскреснут, чтобы жить, и те, кто делал зло, поднимутся, чтобы получить осуждение.

30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

Я не могу ничего делать Сам от Себя. Я сужу так, как Мне сказано, и Мой суд справедлив, потому что Я стремлюсь исполнить не Свою волю, а волю Пославшего Меня. Иисус подтверждает истинность Своих слов

31 К оли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

– Если бы Я свидетельствовал Сам о Себе, то свидетельство Мое было бы недействительно,

32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

но обо Мне свидетельствует еще один свидетель, и Я знаю, что Его свидетельство обо Мне истинно.

33 В и послали були до Івана, і він свідчив про правду.

Вы посылали к Иоанну, и он свидетельствовал об истине.

34 Т а Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

Я не нуждаюсь в свидетельстве людей, но говорю об этом, чтобы вы были спасены.

35 В ін світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

Иоанн был горящим и сияющим светильником, и вы хотели хоть некоторое время порадоваться при его свете.

36 А ле Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

Но у Меня есть свидетельство сильнее Иоаннова. Дела, которые Отец поручил Мне совершить и которые Я совершаю, свидетельствуют о том, что Отец послал Меня.

37 Т а й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

Обо Мне свидетельствует и Сам Отец, пославший Меня. Вы никогда не слышали Его голоса и не видели Его облика.

38 Н авіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

Его слово не живет в вас, потому что вы не верите Тому, Кого Он послал.

39 Д ослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

Вы старательно исследуете Писания, надеясь через них получить жизнь вечную. А ведь Писания свидетельствуют обо Мне.

40 Т а до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

Однако вы отказываетесь прийти ко Мне, чтобы получить жизнь.

41 В ід людей не приймаю Я слави,

Мне не нужна слава от людей,

42 а ле вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

но Я знаю вас: в ваших сердцах нет любви к Богу.

43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

Я пришел во Имя Моего Отца, и вы Меня не принимаете, но когда кто-либо другой придет во имя самого себя – его вы примете.

44 Я к ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

Как вы можете поверить, когда вы ищете похвалы друг от друга, но не прилагаете никаких усилий, чтобы получить похвалу от единого Бога?

45 Н е думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

Не думайте, однако, что Я буду обвинять вас перед Отцом. Ваш обвинитель – Моисей, на которого вы возлагаете ваши надежды.

46 К оли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

Если бы вы верили Моисею, то верили бы и Мне, потому что Моисей писал обо Мне.

47 Я кщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

Но если вы не верите тому, что он написал, то как вы можете поверить Моим словам?