1 Д ля чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Для чего, Господи, Ты стоишь вдали, во время скорби Себя скрываешь?

2 Б езбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

В гордости своей нечестивый преследует бедного – пусть попадется он на свои же уловки.

3 Б о жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

Кичится нечестивый страстями своей души, жадный до наживы клянет и ругает Господа.

4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

В надменности своей нечестивый Его не ищет, в его мыслях нет места для Бога.

5 С ильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Дела его всегда успешны. Он надменен, и Твои законы от него далеки; на всех врагов своих смотрит с пренебрежением.

6 С казав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Он говорит себе: «Не поколеблюсь! Никогда не постигнет меня беда».

7 У ста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Уста его полны проклятий, лжи и коварства, под языком у него козни и беззаконие.

8 П ричаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Он ставит засаду у поселений; в глухих местах убивает невинных, наблюдая тайком за жертвой.

9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Он ждет в засаде, как в логове лев. Он ждет в засаде, чтобы ловить бессильных; он ловит их в сеть и уносит прочь.

10 П рипадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Те пригибаются, навзничь падают и мощь нечестивого крушит несчастных.

11 Б езбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

А он говорит себе: «Бог забыл. Он сокрыл лицо, Он вовек не увидит».

12 У стань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Господи, восстань! Воздень Свою руку, Боже! Беспомощных не забудь!

13 Ч ому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Почему нечестивый оскорбляет Бога? Почему он говорит себе: «Он не спросит с меня»?

14 А ле Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Нет! Ты видишь обиды и притеснения, и готов воздать Своею рукой. И страдальцы вверяют себя Тебе. Ты сиротам помощник.

15 З ламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Сокруши же мощь нечестивого и злого, и взыщи с него за его вину так, чтобы нечего было уже взыскивать.

16 Г осподь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

Господь – Царь вовеки, исчезнут народы на Его земле.

17 Б ажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

Ты внемлешь, Господи, желаниям кротких; Ты ободряешь их, слышишь их вопль.

18 щ об дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

Ты защитишь сироту и бесправного, чтобы на земле более не устрашал их.