1 ( 2-3) Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.

Говорите о ваших братьях: «Мой народ», и о своих сестрах: «Помилованная». Израиль подобен неверной жене

2 ( 2-4) Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,

– Обличайте свою мать, обличайте ее, потому что она не Моя жена, а Я не ее муж. Пусть она уберет распутный взгляд со своего лица и разврат от грудей своих.

3 ( 2-5) щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.

Иначе, Я раздену ее догола и обнажу ее так, как в день ее рождения. Я уподоблю ее пустыне, превращу ее в сухую землю и уморю ее жаждой.

4 ( 2-6) Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,

Я не проявлю Своей любви к ее детям, потому что они дети разврата.

5 ( 2-7) бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.

Их мать была блудницей и зачала их в бесчестии. Она говорила: «Я пойду за моими любовниками, которые дают мне хлеб и воду, шерсть и лен, масло и напитки».

6 ( 2-8) Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.

Поэтому Я прегражу ей путь терновыми кустами и обнесу ее оградой, чтобы не нашла свой путь.

7 ( 2-9) І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.

Она погонится за своими любовниками, но не догонит их. Она будет искать их, но не найдет. Тогда она скажет: «Я вернусь к своему мужу, потому что тогда мне было лучше, чем сейчас».

8 ( 2-10) А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.

Она не поняла, что это Я давал ей зерно, молодое вино и масло, в изобилии одаривал ее серебром и золотом, а она использовала их для Баала.

9 ( 2-11) Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.

Поэтому Я заберу Мое зерно, когда оно созреет, и Мое молодое вино, когда оно будет готово. Я возьму назад Мои шерсть и лен, предназначенные для прикрытия ее наготы.

10 ( 2-12) А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

Итак, теперь Я открою ее наготу на глазах у ее любовников, и никто не спасет ее от Моей руки.

11 ( 2-13) І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.

Я положу конец всем ее празднованиям: ее ежегодным торжествам, праздникам Новолуния, субботам – всем установленным празднествам.

12 ( 2-14) І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!

Я уничтожу ее виноградные лозы и инжир, о которых она сказала: «Это плата, которую мои любовники дали мне». Я превращу их в заросли, и дикие животные будут поедать их плоды.

13 ( 2-15) І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.

Я накажу ее за те дни, когда она возжигала благовония Баалам. Она украшала себя серьгами и драгоценностями, и ходила за своими любовниками, а Меня забыла, – возвещает Господь. –

14 ( 2-16) Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.

Поэтому теперь Я увлеку ее. Я приведу ее в пустыню и буду говорить с ней ласково.

15 ( 2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.

Там Я верну ей ее виноградники и сделаю долину Ахор дверью надежды. Там она будет петь, как в дни своей юности, как в день, когда она вышла из Египта.

16 ( 2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.

В тот день, – возвещает Господь, – ты назовешь Меня: «Муж мой », и больше не будешь звать Меня: «Мой Господин ».

17 ( 2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.

Я удалю имена Баалов от уст твоих, и больше никогда их имена не будут призываемы.

18 ( 2-20) І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.

В тот день Я дам повеление диким зверям и птицам небесным, и творениям, пресмыкающимся по земле, не нападать на людей. Лук, и меч, и войну Я удалю из той земли, чтобы все могли жить в безопасности.

19 ( 2-21) І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.

Я обручу тебя с Собой навеки. Я обручусь с тобой в праведности и справедливости, в любви и милости.

20 ( 2-22) І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.

Я обручусь с тобой в верности, и ты узнаешь Господа.

21 ( 2-23) І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,

В тот день Я отвечу, – возвещает Господь, – Я скажу небу, и оно пошлет дождь на землю.

22 ( 2-24) а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.

Земля же даст зерно, молодое вино и оливковое масло. Так Я отвечу Изреелю.

23 ( 2-25) І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!

Я посею ее для Себя на земле. Я проявлю Свою милость к той, что Я назвал «Непомилованная». Тем, кто был назван «Не Мой народ», Я скажу «Вы – Мой народ», а они скажут: «Ты – наш Бог».