1 А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

Вера – это уверенность в том, чего мы с надеждой ожидаем, подтверждение того, чего мы не видим.

2 Б о нею засвідчені старші були.

Древные жили такой верой и заслужили одобрение.

3 В ірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

Именно верой мы понимаем, что вселенная была создана по повелению Бога и что все видимое было создано из невидимого.

4 В ірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

Верой Авель принес Богу жертву лучшую, чем Каин. Верой он заслужил одобрение как праведник, когда Бог похвалил его жертву. И, хотя Авель умер, он благодаря своей вере все еще говорит.

5 В ірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.

Благодаря вере Енох был взят из этого мира, не увидев смерти. Его нигде не могли найти, потому что Бог взял его. Но до того, как он был взят, он заслужил одобрение как человек, угодивший Богу.

6 Д огодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

Без веры же Богу угодить невозможно, потому что каждый, кто приходит к Нему, должен верить в то, что Он есть и что Он вознаграждает тех, кто Его ищет.

7 В ірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.

Верой Ной, получив предупреждение о том, чего еще нельзя было видеть, богобоязненно построил ковчег для спасения своей семьи. В результате мир был осужден, а Ной стал наследником праведности, которая приходит через веру.

8 В ірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

Верой Авраам, призванный идти в землю, которую ему было обещано получить в будущем в наследие, подчинился и пошел, хотя он и сам не знал, куда идет.

9 В ірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,

Верой он поселился в обещанной земле как чужеземец, живя в палатках, как и Исаак и Иаков, которые вместе с ним были наследниками согласно тому же обещанию,

10 б о чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.

потому что он ожидал города, стоящего на прочных основаниях, архитектор и строитель которого Сам Бог.

11 В ірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.

Верой Авраам стал отцом, хотя и сама Сарра была бесплодна, и он был уже стар, – ведь он полагался на Того, Кто обещал ему.

12 Т ому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.

И таким образом, от одного человека, тело которого состарилось, произошло столько людей, сколько звезд в небе и сколько песчинок на берегу моря.

13 У сі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.

Все эти люди так и умерли, храня веру, не дождавшись того, что им было обещано. Они лишь издали видели и приветствовали все это. Они признавали, что на этой земле они всего лишь пришельцы и странники.

14 Б о ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.

Те, кто считает себя таковыми, показывают тем самым, что они ищут свою истинную родину.

15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.

Если бы они думали лишь о той стране, которую им пришлось покинуть, они могли бы в нее и возвратиться.

16 Т а бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.

Но на самом деле они стремятся к лучшей стране – к небесной. Поэтому Бог не стыдится называться их Богом, ведь Он приготовил для них город.

17 В ірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,

Верой Авраам, когда Бог испытывал его, принес Исаака в жертву. Ему было дано обещание, и он готов был принести в жертву своего единственного сына,

18 щ о йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.

и это невзирая на то, что Бог сказал ему: «Через Исаака ты будешь иметь потомство, которое Я тебе обещал».

19 Б о він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.

Авраам считал, что Бог может даже воскрешать из мертвых, и, образно говоря, Исаак был действительно возвращен ему из мертвых.

20 В ірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.

Верой Исаак благословил будущее Иакова и Исава.

21 В ірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.

Верой Иаков, находясь при смерти, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, оперевшись на свой посох.

22 В ірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.

Верой Иосиф в конце своей жизни говорил о выходе израильтян из Египта и сделал распоряжение о своих собственных останках.

23 В ірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.

Верой родители Моисея прятали его три месяца после того, как он родился, потому что они видели, что он был прекрасным ребенком, и их не напугал царский указ.

24 В ірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.

Верой Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона.

25 В ін хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.

Он предпочел лучше быть притесняемым вместе с народом Божьим, чем наслаждаться кратковременными греховными удовольствиями.

26 В ін наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

Он видел, какая награда ждет его впереди, и поэтому унижение ради Христа для него было ценнее богатств Египта.

27 В ірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.

Верой он вышел из Египта, не боясь гнева царя. Он вытерпел все как человек, который видел бы перед собой Невидимого.

28 В ірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

Верой он совершил Пасху с окроплением дверных косяков кровью, чтобы губитель первенцев не прикоснулся к семьям израильтян.

29 В ірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.

Верой народ перешел Красное море как по суше; когда же египтяне попытались сделать то же самое, они утонули.

30 В ірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.

Верой упали стены Иерихона после того, как семь дней подряд израильтяне обходили город.

31 В ірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.

Верой блудница Раав, с миром приняв израильских лазутчиков, не была убита вместе с неверующими.

32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,

Есть ли нужда говорить больше? Время не позволяет мне рассказать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае, Давиде, Самуиле и пророках.

33 щ о вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

Они верой покоряли царства, восстанавливали справедливость, получали обещанное, закрывали пасти львам,

34 с илу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;

гасили яростное пламя, спасались от острия меча. Их слабость становилась силой, они были крепкими в битве и обращали в бегство чужеземные армии.

35 ж інки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;

К женщинам возвращались их умершие близкие, воскрешенные к жизни. Другие были замучены до смерти, отказавшись от предложенной им свободы. Они ожидали воскресения к лучшей жизни.

36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.

Иные терпели насмешки и побои, а также цепи и тюрьму.

37 К амінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

Их побивали камнями, распиливали надвое, убивали мечом, им приходилось скитаться в овечьих и козьих шкурах, они были в нужде, их преследовали и над ними издевались.

38 Т і, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

Те, кого весь мир не был достоин, скитались по пустыням, горам, пещерам и ущельям.

39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,

Все они получили одобрение Бога за свою веру, но ни один из них при жизни не получил того, что было обещано,

40 б о Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.

потому что и для нас Бог предусмотрел нечто лучшее, чтобы и мы вместе с ними достигли совершенства.