1 К уди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.

– Куда же ушел возлюбленный твой, прекраснейшая из женщин? В какую сторону отправился он? Мы поищем его с тобой. Она:

2 М ій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.

– Возлюбленный мой спустился в свой сад, на грядки, где растут пряности, чтобы пастись в садах и собирать лилии.

3 Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!

Я принадлежу моему возлюбленному, а мой возлюбленный – мне. Среди лилий пасется он. Он:

4 Т и прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!

– Милая моя, ты прекрасна, как Тирца, красива, как Иерусалим, величественна, как войска со знаменами.

5 В ідверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!

Отведи свои глаза от меня, потому что они волнуют меня.

6 Т вої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!

Твои волосы, как стадо черных коз, что сходит с горы Галаад. Зубы твои белы, как стадо выстриженных овец, выходящих из купальни. У каждого есть свой близнец, никто из них не одинок.

7 М ов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!

Щеки твои за вуалью – румяны, как половинки граната.

8 Ш істдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,

Хотя и есть шестьдесят цариц и восемьдесят наложниц, и девушек без числа,

9 т а єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:

но для меня существует только одна – голубка моя, чистая моя, особенная дочь у матери своей, любимица той, что ее родила. Увидели ее девушки и назвали благословенной, восхвалили ее даже царицы и наложницы. Молодые женщины:

10 Х то це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?

– Кто эта, что появляется, как заря, прекрасная, как луна, яркая, как солнце, величественная, как войска со знаменами? Она:

11 З ійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?

– Я спустилась в ореховую рощу взглянуть на зелень долины, посмотреть, распустилась ли виноградная лоза, и расцвели ли гранатовые деревья?

12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...

Еще до того, как я осознала это, я оказалась среди колесниц знати моего народа.

13 ( 7-1) Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?

– Вернись, вернись, Суламита! Вернись, вернись, чтобы мы смогли посмотреть на тебя! Он: – Зачем смотреть вам на Суламиту, как на танцующую Маханаимский танец?