1 І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.

Потом я услышал, как Он взывает громким голосом: – Подойдите сюда те, кому поручено наказать город, каждый с оружием в руках.

2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.

Я увидел шестерых мужчин, идущих со стороны верхних ворот, что смотрят на север, каждый был со смертоносным оружием в руке. С ними был некто, одетый в льняную одежду, с письменными принадлежностями на поясе. Они вошли и встали возле бронзового жертвенника.

3 А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.

И слава Бога Израиля поднялась с херувима, на котором она покоилась, и перенеслась к порогу дома. Господь позвал человека, одетого в льняную одежду, у которого на поясе были письменные принадлежности,

4 І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.

и сказал ему: – Пройди через город, через Иерусалим, и поставь знак на лбах у тех, кто стонет и сетует из-за мерзостей, которые в нем творятся.

5 А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!

Я слышал, как Он сказал другим: – Ступайте через город вслед за ним и убивайте без жалости и сострадания.

6 С тарого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині... І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.

Истребляйте стариков, юношей и девушек, женщин и детей, но не прикасайтесь к тем, на ком знак. Начните с Моего святилища. Они начали со старейшин, которые находились перед домом.

7 І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір'я трупами, і вийдіть! І вони повиходили, і вбивали в місті.

И Он сказал им: – Оскверните дом и наполните дворы убитыми. Идите! Они вышли и начали убивать людей по всему городу.

8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?

Когда они их убивали, я, оставшись один, пал ниц, закричал: – О Владыка Господь! Неужели Ты погубишь всех, кто остался от Израиля, изливая ярость на Иерусалим?

9 І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...

Он ответил мне: – Грех дома Израиля и Иуды неимоверно велик; страна залита кровью, и город объят насилием. Они говорят: «Господь бросил страну; Господь не видит».

10 І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!

За это и Я не взгляну на них с жалостью и не пощажу, но обрушу им на головы то, что они заслужили.

11 І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!

Тут человек, одетый в льняную одежду, у которого на поясе были письменные принадлежности, вернулся и доложил: – Я сделал, как Ты мне повелел.