1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Господь сказал Моисею:

2 П ромовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи:

– Говори с Аароном, с его сыновьями и со всеми израильтянами, скажи им: «Так повелел Господь:

3 К ожен чоловік з Ізраїлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в таборі, або щось заріже поза табором,

всякий израильтянин, приносящий в жертву вола, ягненка или козленка в лагере или вне его

4 а до входу скинії заповіту не приведе того на принесення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, він пролив кров. І буде винищений чоловік той з-посеред народу свого,

вместо того, чтобы привести его ко входу в шатер собрания и принести его в жертву Господу перед скинией Господа, повинен в кровопролитии. Он пролил кровь и будет исторгнут из своего народа.

5 щ об приводили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа.

Это установление велит, чтобы израильтяне приносили Господу те жертвы, которые они ныне совершают в открытом поле. Они должны приносить их к Господу, к священнику у входа в шатер собрания и приносить Господу в жертву примирения.

6 І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа.

Пусть священник окропит кровью жертвенник Господа у входа в шатер собрания и сжигает жир для благоухания, приятного Господу.

7 І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.

Пусть они не приносят больше жертв демонам, с которыми они блудят, – демонам в образе козлов. Это установление для них и грядущих поколений будет вечным».

8 А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати серед вас, який принесе цілопалення або жертву,

Скажи им: «Любой израильтянин или живущий у вас чужеземец, который приносит всесожжение или жертву,

9 а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, то буде знищений чоловік той з-посеред народу свого!

но не приносит ее ко входу в шатер собрания, чтобы совершить жертву Господу, будет исторгнут из своего народа. Запрет есть кровь

10 А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,

Если израильтянин или живущий у вас чужеземец будет есть кровь, Я обращу Мое лицо против этого человека, который ест кровь, и исторгну его из его народа.

11 б о душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу.

Ведь жизнь всего живого – в его крови, и Я дал ее вам, чтобы совершать для вас отпущение на жертвеннике. Это кровь, которая совершает отпущение.

12 Т ому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.

Поэтому Я и говорю израильтянам: пусть никто из вас не ест кровь, и пусть живущий у вас чужеземец не ест кровь.

13 А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає серед них, що вполює здобич звірини або птаства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.

Любой израильтянин или живущий у вас чужеземец, который добудет на охоте животное или птицу, годную в пищу, должен выцедить кровь и прикрыть ее землей,

14 Б о душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.

потому что жизнь всего живого – в его крови. Поэтому Я и сказал израильтянам: не ешьте крови никакого существа, ведь жизнь всего живого – в его крови; всякий, кто ест ее, будет исторгнут.

15 А всяка душа, що їстиме падло та розшарпане серед тубільця і серед приходька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.

Пусть всякий уроженец страны или поселенец, который поест падаль или растерзанное дикими зверями животное, выстирает одежду и вымоется сам, он будет нечист до вечера; после этого он будет чист.

16 А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.

Но если он не выстирает одежду и не вымоется, он подлежит наказанию».