1 І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військові табори, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: Щоб ти певно знав, що вийдеш зо мною в таборі, ти та люди твої.

В те дни филистимляне собрали свои войска, чтобы воевать с Израилем. Ахиш сказал Давиду: − Ты, конечно, понимаешь, что ты со своими людьми должен выступить со мной в войске.

2 І сказав Давид до Ахіша: Тому тепер ти пізнаєш, що зробить твій раб. А Ахіш сказав до Давида: Тому то зроблю тебе сторожем моєї голови по всі дні.

Давид сказал Ахишу: − Хорошо. Ты узнаешь, что может сделать твой слуга. Ахиш ответил: − Прекрасно! Я на всю жизнь сделаю тебя своим телохранителем. Саул у ендорской колдуньи

3 А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганяв із Краю ворожбитів та віщунів.

Самуил умер, и все израильтяне оплакали и похоронили его в Раме, в его родном городе. Саул изгнал из страны вызывателей умерших и чародеев.

4 І зібралися филистимляни, і прийшли, і таборували в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборували в Ґілбоа.

Филистимляне собрались, пришли и разбили лагерь в городе Шунеме, а Саул собрал всех израильтян и разбил лагерь на горной вершине в Гильбоа.

5 І побачив Саул филистимський табір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.

Увидев филистимское войско, Саул испугался; его сердце охватил страх.

6 І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урімом, ані пророками.

Он спрашивал Господа, но Господь не отвечал ему ни в снах, ни через Урим, ни через пророков.

7 І сказав Саул до своїх рабів: Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду до неї, і запитаю її. І відповіли йому раби його: Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі.

И Саул сказал своим слугам: − Найдите мне женщину-колдунью. Я пойду к ней и спрошу ее. − В Эн-Доре есть одна колдунья, − сказали ему слуги.

8 І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: Поворожи мені, і виклич мені того, кого скажу тобі.

Саул, изменив свою внешность и надев другие одежды, отправился вместе с двумя спутниками и ночью пришел к той женщине. − Спроси для меня духа, − сказал он, − и вызови мне того, кого я тебе назову.

9 А та жінка відповіла йому: Ти ж знаєш, що зробив Саул, що в Краю він вигубив ворожбитів та віщунів. І нащо ти важиш на мою душу, щоб забити її?

Но женщина сказала ему: − Ты, конечно, знаешь о том, что сделал Саул. Он выгнал из страны вызывателей умерших и чародеев. Зачем же ты расставляешь ловушку мне на погибель?

10 І Саул присягнув їй Господом, говорячи: Як живий Господь, не спіткає тебе вина за цю річ!

Саул поклялся ей Господом: – Верно, как и то, что Господь жив: ты не будешь за это наказана.

11 І сказала та жінка: Кого я викличу тобі? А він відказав: Самуїла виклич мені.

Тогда женщина спросила: – Кого же тебе вызвать? – Вызови мне Самуила, − сказал он.

12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: Нащо ти обманив мене, таж ти Саул!

Когда женщина увидела Самуила, она громко вскрикнула и сказала Саулу: − Почему ты меня обманул? Ты − Саул!

13 І сказав їй цар; Не бійся! Але що ти бачиш? А та жінка відказала Саулові: Я бачу ніби богів, що виходять із землі!

Царь сказал ей: − Не бойся. Что ты видишь? Женщина сказала: − Я вижу духа, который поднимается из земли.

14 І він їй сказав: Який його вид? А та відказала: Виходить старий чоловік, зодягнений у довгу одежу. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.

− Как он выглядит? − спросил он. – Поднимается старик, одетый в верхнюю одежду, − сказала она. Тогда Саул понял, что это Самуил, и в знак почтения поклонился до земли.

15 І сказав Самуїл до Саула: Нащо ти непокоїш мене, мене викликаючи? А Саул сказав: Дуже тяжко мені, филистимляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що я маю робити.

Самуил сказал Саулу: − Зачем ты тревожишь меня? Зачем вызываешь? − Я в большой беде, − сказал Саул. − Филистимляне воюют со мной, а Бог от меня отвернулся. Он больше не отвечает мне ни через пророков, ни в сновидениях. Поэтому-то я и позвал тебя, чтобы ты сказал мне, что мне делать.

16 І сказав Самуїл: І нащо ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?

− Зачем же ты спрашиваешь меня, если Господь отвернулся от тебя и стал твоим врагом? − ответил Самуил. −

17 І Господь зробив йому, як говорив був через мене, Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, Давидові.

Господь совершил то, о чем Он предсказал через меня. Господь вырвал царство из твоих рук и отдал его одному из тех, кто рядом с тобой, − Давиду.

18 Я к ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'яного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.

Так как ты не послушался Господа и не обрушил на амаликитян Его пылающего гнева, Господь сегодня и сделал с тобой это.

19 І Господь віддав із тобою також Ізраїля до руки филистимлян. А взавтра ти та сини твої будете разом зо мною; також Ізраїлевого табора віддасть Господь до руки филистимлян.

Господь отдаст Израиль вместе с тобой филистимлянам, и завтра ты и твои сыновья будете со мной. А еще Господь отдаст филистимлянам израильское войско.

20 І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба цілий той день та цілу ту ніч.

Саул тотчас же упал на землю, в ужасе от слов Самуила. Силы оставили его, потому что он ничего не ел весь день и всю ночь.

21 І підійшла та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригнічений. І сказала до нього: Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, і наразила життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.

Подойдя к Саулу и увидев, как он потрясен, женщина сказала: − Твоя служанка послушалась тебя. Рискнув жизнью, я сделала то, что ты мне сказал.

22 А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, я покладу перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли підеш дорогою.

Пожалуйста, послушайся и ты своей служанки и позволь мне предложить тебе кусок хлеба, чтобы ты поел и у тебя появились силы, когда ты тронешься в путь.

23 А він відмовився й сказав: Не буду їсти! Та сильно просили його слуги його та тая жінка, і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.

Он отказался и сказал: − Я не буду есть. Но его люди присоединились к уговорам женщины, и он послушался их. Он поднялся с земли и сел на постель.

24 А та жінка мала в домі годоване теля, і поспішно зарізала його. І взяла вона муки й замісила, і спекла з того прісне.

У женщины был упитанный теленок, которого она немедленно заколола. Она взяла муки, замесила ее и испекла хлеб без закваски.

25 І принесла те перед Саула та перед слуг його, і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.

Затем она поставила его перед Саулом и его людьми, и они поели. Той же ночью они встали и ушли.