1 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

Иисус сказал им: – Говорю вам истину: некоторые из стоящих здесь не умрут, пока не увидят, что Божье Царство пришло в силе. Преображение Иисуса (Мат. 17: 1-13; Лк. 9: 28-36)

2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

Через шесть дней Иисус взял с Собой Петра, Иакова и Иоанна и привел их на высокую гору. Они были там совсем одни. И на глазах учеников Его облик изменился.

3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

Его одежда стала сияющей, ослепительно белой, как ни один белильщик в мире не смог бы отбелить.

4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

Затем они увидели Илию и Моисея, беседующих с Иисусом.

5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

Петр сказал Иисусу: – Рабби, нам здесь так хорошо! Давай мы сделаем три шалаша: один Тебе, один Моисею и один Илии, –

6 Б о не знав, що казати, бо були перелякані.

он и сам не знал, что сказать, потому что они были сильно испуганы.

7 Т а хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

Тут появилось облако и накрыло их, и из облака прозвучал голос: – Это Мой любимый Сын, слушайте Его!

8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

Ученики вдруг оглянулись и уже никого не увидели рядом с собой, кроме Иисуса.

9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

Когда они спускались с горы, Иисус предупредил их, чтобы они никому не рассказывали о том, что видели, до тех пор, пока Сын Человеческий не воскреснет из мертвых.

10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

Они сохранили это в тайне, но между собой рассуждали о том, что же означают слова «воскреснуть из мертвых».

11 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

А Иисуса они спросили: – Почему учители Закона говорят, что вначале, перед Мессией, должен прийти Илия?

12 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

– Верно, – ответил Иисус, – Илия действительно должен прийти первым и все приготовить. Но почему же о Сыне Человеческом в Писании говорится, что Ему придется перенести много страданий и унижений?

13 А ле вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

Но говорю вам, что Илия уже пришел, и люди поступили с ним по своему произволу, как о нем и было написано. Иисус исцеляет мальчика, одержимого нечистым духом (Мат. 17: 14-19; Лк. 9: 37-42)

14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

Когда они вернулись к остальным ученикам, то увидели, что тех окружила большая толпа и учители Закона спорят с ними.

15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

Когда все увидели Иисуса, они пришли в крайнее изумление и побежали Ему навстречу, чтобы приветствовать Его.

16 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

– О чем у вас спор? – спросил Иисус.

17 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

Кто-то из толпы ответил: – Учитель, я привел к Тебе сына, в него вселился дух немоты.

18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

И когда дух схватывает его, то бросает его на землю, и тогда у мальчика идет пена изо рта, он скрежещет зубами и цепенеет. Я просил Твоих учеников изгнать духа, но они не смогли.

19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

Иисус в ответ сказал: – О неверующее поколение! Сколько Мне еще быть с вами? Сколько Мне еще терпеть вас? Приведите мальчика ко Мне.

20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

Мальчика привели. Как только дух увидел Иисуса, он вызвал у мальчика приступ, и тот упал и стал кататься по земле, и изо рта у него пошла пена.

21 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

– Давно с ним так? – спросил Иисус у отца. – С самого детства, – ответил тот. –

22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

Дух часто бросает его то в огонь, то в воду, чтобы погубить его. Сжалься над нами и помоги, если Ты что-нибудь можешь сделать.

23 І сус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

– Если можешь?! – сказал Иисус. – Кто верит, тот может все.

24 З араз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

И тотчас отец мальчика воскликнул: – Я верю, но помоги моему неверию!

25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

Иисус, увидев, что сбегается толпа, приказал нечистому духу, говоря: – Дух немоты и глухоты, Я приказываю тебе: выйди из него и больше никогда не входи!

26 І , закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

Вскрикнув и сильно сотрясши мальчика, дух вышел. Мальчик стал как мертвый, так что многие говорили, что он умер.

27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

Но Иисус, взяв мальчика за руку, поднял его, и тот встал.

28 К оли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

Позже, когда Иисус вошел в дом, ученики спросили Его наедине: – Почему же мы не смогли изгнать его?

29 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

Иисус ответил: – Этот вид демонов можно изгнать только молитвой и постом. Иисус вновь говорит о Своей смерти и воскресении (Мат. 17: 22-23; Лк. 9: 43-45)

30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

Покинув ту местность, Иисус и Его ученики проходили через Галилею, и Иисус не хотел, чтобы кто-либо об этом знал,

31 Б о Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

потому что Он был занят наставлением Своих учеников. Он говорил им: – Сын Человеческий будет предан в руки людей, которые убьют Его, но через три дня Он воскреснет.

32 В они ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

Но они не поняли, что Он имел в виду, а спросить боялись. Ученики Иисуса спорят о том, кто из них важнее (Мат. 18: 1-5; Лк. 9: 46-48)

33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

Они пришли в Капернаум, и когда расположились в доме, Иисус спросил учеников: – Скажите, о чем это вы говорили по дороге?

34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

Но они молчали, потому что по дороге они спорили о том, кто из них важнее.

35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

Тогда Иисус сел, созвал двенадцать учеников и сказал: – Кто хочет быть первым, тот пусть будет последним из всех и всем слугой.

36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

Взяв ребенка, Он поставил его посреди них, обнял его и продолжал:

37 К оли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

– Кто принимает одного из таких детей ради Моего Имени, тот принимает и Меня, а кто принимает Меня, тот принимает и Пославшего Меня. Кто не против нас, тот за нас (Мат. 10: 42; Лк. 9: 49-50)

38 О бізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

Иоанн сказал Ему: – Учитель! Мы видели человека, который Твоим Именем изгонял демонов, и мы запрещали ему, потому что он не следовал за нами.

39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

– Не запрещайте ему, – сказал Иисус. – Кто Моим Именем совершает чудеса, тот не станет после этого говорить обо Мне плохо.

40 Х то бо не супроти нас, той за нас!

Кто не против нас, тот за нас.

41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

Если кто-либо напоит вас чашей воды за то, что вы носите Мое Имя, то, говорю вам истину, он не останется без награды.

42 Х то ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

Если же кто введет в грех одного из этих малых, верующих в Меня, то для него было бы лучше, если бы ему надели на шею мельничный жернов и бросили в море. Иисус предупреждает об искушениях (Мат. 18: 8-9; Лк. 17: 1-2)

43 І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

Если твоя рука влечет тебя ко греху, отсеки ее. Лучше тебе с одной рукой войти в жизнь, чем с двумя руками пойти в ад, в неугасимый огонь,

44 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

где червь их не умирает и огонь не угасает.

45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

Если твоя нога влечет тебя ко греху, отсеки ее. Лучше тебе войти в жизнь калекой, чем с двумя ногами быть брошенным в ад,

46 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

где червь их не умирает и огонь не угасает.

47 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

Если твой глаз влечет тебя ко греху, вырви его. Лучше тебе с одним глазом войти в Божье Царство, чем с двумя глазами быть брошенным в ад,

48 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

где червь их не умирает и огонь не угасает.

49 Б о посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

Потому что каждый будет очищен огнем, как жертва очищается солью.

50 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

Соль – хорошая вещь, но если она потеряет свой вкус, то что может опять сделать ее соленой? Имейте в себе соль и будьте в мире друг с другом.