1 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

Давид воспел Господу слова этой песни, когда Господь избавил его от рук всех его врагов и от руки Саула.

2 т а й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

Он сказал: – Господь – скала моя, твердыня моя и мой избавитель;

3 М ій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!

Бог мой – скала моя, в Нем я ищу прибежища, Он – щит и рог моего спасения, моя крепость. Он – мое прибежище и мой спаситель; Ты спас меня от насилия.

4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

К Господу воззову, достойному хвалы, и от врагов моих спасусь.

5 Б о хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.

Волны смерти вскипели вокруг меня; захлестнула стремнина гибели.

6 Т енета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!

Цепи мира мертвых обвили меня, и опутали сети смерти.

7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.

В бедствии своем я Господа призвал; я воззвал к моему Богу. Из Своего храма Он услышал мой голос; крик мой дошел до ушей Его.

8 З ахиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!

Задрожала земля, сотряслась, пошатнулись основания небес, задрожали, потому что разгневался Он.

9 з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!

Дым вырвался из Его ноздрей, огонь пожирающий из уст Его, сыпались от Него горящие угли.

10 В ін небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

Он расторг небеса и сошел, под ногами – мглистые тучи.

11 У сівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.

Он воссел на херувима и полетел, воспарил Он на крыльях ветра.

12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.

Мраком покрыл Себя, словно пологом, тучи, потемневшие от ненастья.

13 В ід блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.

От сияния перед Ним разгорались огненные угли.

14 Г осподь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.

Господь возгремел с небес; Всевышний подал Свой голос.

15 В ін послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.

Он пустил Свои стрелы и рассеял врагов, молнией поразил их.

16 І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.

Тогда открылись источники моря и обнажились основания мира от упрека Господа, от мощного дыхания ноздрей Его.

17 В ін послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

С высоты Он склонился и взял меня; Он извлек меня из глубоких вод.

18 В ін мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.

Он избавил меня от могучего врага от ненавистников моих, слишком сильных для меня.

19 Н апали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.

В день бедствия моего они на меня ополчились, но Господь был моей опорой.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

Он вывел меня на безопасное место, Он избавил меня, потому что я угоден Ему.

21 Н ехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!

Воздал мне Господь по праведности моей; по чистоте моих рук наградил меня,

22 Б о беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,

ведь я хранил пути Господа и не сделал зла, отвернувшись от Бога моего.

23 б о всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!

Все законы Его предо мной; я повелений Его не оставил.

24 І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.

Я был непорочен перед Ним и хранил себя от греха.

25 Г осподь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.

Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте моей перед глазами Его.

26 З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,

Ты верен с тем, кто верен, с беспорочным Ты поступаешь беспорочно,

27 і з чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!

с чистым – чисто, но с коварным – по его лукавству.

28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.

Ты спасаешь смиренных, но взор Твой на надменных, чтобы унизить их.

29 Б о світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!

Ты – светильник мой, Господь озаряет мрак мой.

30 Б о з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!

С Твоей помощью я сокрушаю войско, с Богом моим поднимаюсь на стену.

31 Б ог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

Путь Бога безупречен; чисто слово Господа. Он − щит для всех, кто ищет в Нем прибежища.

32 Б о хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

Ведь кто Бог, кроме Господа? И кто скала, кроме нашего Бога?

33 Б ог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.

Бог – мое крепкое прибежище и делает верным мой путь.

34 В ін чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,

Он делает ноги мои, как ноги оленя, и ставит меня на высотах.

35 М ої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

Он учит руки мои войне, так что гнут они бронзовый лук.

36 І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!

Ты вручил мне щит спасения Твоего, Твоя милость меня возвеличивает.

37 Т и чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

Ты расширяешь мой шаг подо мной, чтобы ногам моим не оступиться.

38 Ж ену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!

Я преследовал врагов моих и сокрушил их; я не повернул назад, пока не истребил их.

39 Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

Я поразил и сокрушил их, и им не встать; под ноги мне они пали.

40 Т и ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

Ты препоясал меня силой для битвы; Ты поверг к моим ногам восставших на меня.

41 П овернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!

Врагов обратил Ты ко мне спиной, и я истребил ненавидящих меня.

42 О зирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!

Они поднимали свой взор, но не было никого, чтобы спасти их – к Господу взывали, но Он не ответил им.

43 І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!

Я стер их в порошок, в земную пыль; я смял их и топтал, как уличную грязь.

44 Т и ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!

Ты избавил меня от мятежа народа моего; Ты сохранил меня главой чужеземцев. Народы, которых я не знал, служат мне.

45 П ередо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.

Чужеземцы раболепствуют предо мной; они покоряются, едва обо мне услышав.

46 В 'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.

Все они пали духом и выходят, дрожа, из своих крепостей.

47 Ж ивий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!

Жив Господь! Хвала моей скале! Да будет превознесен мой Бог, скала моего спасения!

48 Б ог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,

Он − Бог, Который мстит за меня, Который народы мне покоряет,

49 щ о рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

и спасает меня от моих врагов. Ты вознес меня над моими противниками; от жестоких людей спас меня.

50 Т ому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!

За это буду славить Тебя, Господи, среди других народов; Имени Твоему воспою я хвалу.

51 Т и башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!

Своему царю Он дарует большие победы и милость являет Своему помазаннику Давиду и семени его вовеки.