1 Д авид воспел Господу слова этой песни, когда Господь избавил его от рук всех его врагов и от руки Саула.
І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
2 О н сказал: – Господь – скала моя, твердыня моя и мой избавитель;
та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
3 Б ог мой – скала моя, в Нем я ищу прибежища, Он – щит и рог моего спасения, моя крепость. Он – мое прибежище и мой спаситель; Ты спас меня от насилия.
Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
4 К Господу воззову, достойному хвалы, и от врагов моих спасусь.
Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
5 В олны смерти вскипели вокруг меня; захлестнула стремнина гибели.
Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
6 Ц епи мира мертвых обвили меня, и опутали сети смерти.
Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
7 В бедствии своем я Господа призвал; я воззвал к моему Богу. Из Своего храма Он услышал мой голос; крик мой дошел до ушей Его.
В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
8 З адрожала земля, сотряслась, пошатнулись основания небес, задрожали, потому что разгневался Он.
Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
9 Д ым вырвался из Его ноздрей, огонь пожирающий из уст Его, сыпались от Него горящие угли.
з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 О н расторг небеса и сошел, под ногами – мглистые тучи.
Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
11 О н воссел на херувима и полетел, воспарил Он на крыльях ветра.
Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
12 М раком покрыл Себя, словно пологом, тучи, потемневшие от ненастья.
А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
13 О т сияния перед Ним разгорались огненные угли.
Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
14 Г осподь возгремел с небес; Всевышний подал Свой голос.
Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
15 О н пустил Свои стрелы и рассеял врагов, молнией поразил их.
Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
16 Т огда открылись источники моря и обнажились основания мира от упрека Господа, от мощного дыхания ноздрей Его.
І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
17 С высоты Он склонился и взял меня; Он извлек меня из глубоких вод.
Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 О н избавил меня от могучего врага от ненавистников моих, слишком сильных для меня.
Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
19 В день бедствия моего они на меня ополчились, но Господь был моей опорой.
Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
20 О н вывел меня на безопасное место, Он избавил меня, потому что я угоден Ему.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
21 В оздал мне Господь по праведности моей; по чистоте моих рук наградил меня,
Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
22 в едь я хранил пути Господа и не сделал зла, отвернувшись от Бога моего.
Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
23 В се законы Его предо мной; я повелений Его не оставил.
бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
24 Я был непорочен перед Ним и хранил себя от греха.
І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
25 В оздал мне Господь по праведности моей, по чистоте моей перед глазами Его.
Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
26 Т ы верен с тем, кто верен, с беспорочным Ты поступаешь беспорочно,
З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
27 с чистым – чисто, но с коварным – по его лукавству.
із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
28 Т ы спасаешь смиренных, но взор Твой на надменных, чтобы унизить их.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
29 Т ы – светильник мой, Господь озаряет мрак мой.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
30 С Твоей помощью я сокрушаю войско, с Богом моим поднимаюсь на стену.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
31 П уть Бога безупречен; чисто слово Господа. Он − щит для всех, кто ищет в Нем прибежища.
Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
32 В едь кто Бог, кроме Господа? И кто скала, кроме нашего Бога?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Б ог – мое крепкое прибежище и делает верным мой путь.
Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
34 О н делает ноги мои, как ноги оленя, и ставит меня на высотах.
Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
35 О н учит руки мои войне, так что гнут они бронзовый лук.
Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
36 Т ы вручил мне щит спасения Твоего, Твоя милость меня возвеличивает.
І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Т ы расширяешь мой шаг подо мной, чтобы ногам моим не оступиться.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
38 Я преследовал врагов моих и сокрушил их; я не повернул назад, пока не истребил их.
Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
39 Я поразил и сокрушил их, и им не встать; под ноги мне они пали.
Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Т ы препоясал меня силой для битвы; Ты поверг к моим ногам восставших на меня.
Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
41 В рагов обратил Ты ко мне спиной, и я истребил ненавидящих меня.
Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
42 О ни поднимали свой взор, но не было никого, чтобы спасти их – к Господу взывали, но Он не ответил им.
Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
43 Я стер их в порошок, в земную пыль; я смял их и топтал, как уличную грязь.
І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
44 Т ы избавил меня от мятежа народа моего; Ты сохранил меня главой чужеземцев. Народы, которых я не знал, служат мне.
Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
45 Ч ужеземцы раболепствуют предо мной; они покоряются, едва обо мне услышав.
Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
46 В се они пали духом и выходят, дрожа, из своих крепостей.
В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
47 Ж ив Господь! Хвала моей скале! Да будет превознесен мой Бог, скала моего спасения!
Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
48 О н − Бог, Который мстит за меня, Который народы мне покоряет,
Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
49 и спасает меня от моих врагов. Ты вознес меня над моими противниками; от жестоких людей спас меня.
що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 З а это буду славить Тебя, Господи, среди других народов; Имени Твоему воспою я хвалу.
Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
51 С воему царю Он дарует большие победы и милость являет Своему помазаннику Давиду и семени его вовеки.
Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!