1 Д арию было угодно поставить сто двадцать сатрапов, чтобы они управляли всем царством,

(6-2) Сподобалося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатрапів, щоб були над усім царством.

2 а над ними – трех сановников, одним из которых был Даниил. Сатрапы должны были отчитываться перед ними, чтобы царю не было никакого ущерба.

(6-3) А вище від них три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодований.

3 С коро Даниил так отличился среди сатрапов и сановников своими исключительными качествами, что царь уже думал поставить его над всем царством.

(6-4) Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами, бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством.

4 Т огда сановники и сатрапы стали искать предлог, чтобы обвинить Даниила в неверном ведении царских дел. Но это им не удалось, потому что он был верен, и за ним не находилось ни оплошности, ни вины.

(6-5) Тоді найвищі урядники та сатрапи стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього.

5 Н аконец, эти люди сказали: – Нам не найти предлога для обвинения этого Даниила, разве только в Законе его Бога.

(6-6) Тоді ці люди сказали: Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога.

6 Т огда сановники и сатрапы пришли все вместе к царю и сказали: – О царь Дарий, живи вечно!

(6-7) Тоді найвищі урядники та ті сатрапи поспішили до царя, і так йому говорили: Царю Даріє, живи навіки!

7 В се царские сановники, военачальники, сатрапы, советники и наместники согласны в том, что царю следует дать повеление и наложить запрет, чтобы всякого, кто станет в течение следующих тридцати дней молиться иному богу или человеку, кроме тебя, о царь, бросили бы в яму со львами.

(6-8) Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев'ячої ями.

8 И так, о царь, издай запрет и подпиши указ, чтобы его нельзя было изменить – по законам мидян и персов, которые не подлежат отмене.

(6-9) Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений.

9 И царь Дарий подписал указ и запрет. Даниил в яме со львами

(6-10) Тому цар Дарій написав це писання та заборону.

10 К огда Даниил узнал о том, что этот указ подписан, он пошел домой в верхнюю комнату, окна которой открывались в сторону Иерусалима. Три раза в день он опускался на колени и молился, славя своего Бога, как он делал это и прежде.

(6-11) А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим.

11 А заговорщики пришли все вместе и нашли Даниила молящимся и просящим милости у Бога.

(6-12) Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.

12 Т огда они пошли к царю и говорили с ним о его царском запрете: – Разве не ты подписал запрет, по которому того, кто в течение следующих тридцати дней будет молиться иному богу или человеку, кроме тебя, о царь, бросили бы в яму со львами? Царь ответил: – Это воистину так, по законам мидян и персов, которые не подлежат отмене.

(6-13) Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царську заборону: Чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев'ячої ями? Цар відповів та й сказав: Це слово певне, як право мідян та персів, що не може бути відмінене.

13 Т огда они сказали царю: – Даниил, один из иудейских пленников, не слушается ни тебя, о царь, ни запрета, который ты подписал. Он по-прежнему молится три раза в день.

(6-14) Тоді вони відповіли та й сказали перед царем: Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву.

14 У слышав это, царь был очень расстроен; он решил спасти Даниила и до захода солнца всячески пытался это сделать.

(6-15) Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його.

15 Н о заговорщики все вместе пришли к царю и сказали ему: – Вспомни, о царь, что по закону мидян и персов никакой запрет или повеление, изданные царем, изменить нельзя.

(6-16) Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена.

16 Т огда царь отдал приказ, и Даниила привели и бросили в яму со львами. Царь сказал Даниилу: – Пусть твой Бог, Которому ты верно служишь, спасет тебя!

(6-17) Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!

17 З атем принесли камень и положили его на отверстие ямы, и царь запечатал его своей печатью и печатями приближенных, чтобы ничего из определенного о Данииле не изменилось.

(6-18) І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа.

18 П отом царь вернулся во дворец и постился весь вечер; он отказался от развлечений, и сон бежал от него.

(6-19) Тоді цар пішов до свого палацу, і провів ніч у пості, і до нього не впроваджено наложниці, а сон його помандрував від нього.

19 П ри первом свете зари царь встал и поспешил к яме со львами.

(6-20) Того часу цар устав за зірниці на світанку, і в поспіху пішов до лев'ячої ями.

20 П риблизившись к яме, он позвал Даниила жалобным голосом: – Даниил, слуга живого Бога, смог ли Бог, Которому ты верно служишь, избавить тебя от львов?

(6-21) А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?

21 Д аниил ответил: – О царь, живи вечно!

(6-22) Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи!

22 М ой Бог послал ангела Своего, и замкнул пасти львов. Они не причинили мне вреда, потому что я оказался безвинным перед Ним. Да и пред тобой, о царь, я никогда не делал никакого зла.

(6-23) Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.

23 Ц арь был чрезвычайно рад за него и приказал вытащить Даниила из ямы. Когда Даниила вытащили из ямы, на нем не оказалось никаких ран, потому что он верил в своего Бога.

(6-24) Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.

24 П о приказу царя обвинителей Даниила привели и бросили в яму со львами, вместе с их детьми и женами. И прежде чем они упали на дно ямы, львы схватили их и разгрызли все их кости.

(6-25) І сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на Даниїла, і повкидали до лев'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і поторощили всі їхні кості.

25 Т огда царь Дарий написал ко всем народам, племенам и людям всякого языка, живущим по всей земле: «Да умножится ваше благополучие!

(6-26) Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі: Нехай мир вам примножиться!

26 Я издаю указ, чтобы в каждой части моего царства люди трепетали перед Богом Даниила и боялись Его. Ведь Он – Бог живой, вечно сущий; царство Его не погибнет, и власти Его не будет конца.

(6-27) Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця.

27 О н избавляет и спасает; творит знамения и чудеса на небесах и на земле. Он избавил Даниила от силы львов».

(6-28) Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев'ячої сили.

28 И Даниил преуспевал во времена царствования Дария и в царствование Кира Персидского.

(6-29) І той Даниїл мав поводження за царювання Дарія та за царювання Кіра перського.