1 К ак мертвые мухи портят и делают зловонными благовония, так и небольшая глупость перевешивает мудрость и честь.

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

2 С ердце мудрого влечет его вправо, а сердце глупого – влево.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

3 Д аже когда глупый идет по дороге, ему не хватает ума, и всем видно, насколько он глуп.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 Е сли гнев правителя вспыхнет на тебя, не покидай своего места – кротость может сгладить и большие ошибки.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

5 Е сть еще одно зло, которое я видел под солнцем, ошибку, которую совершает властитель:

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

6 г лупых ставят на многие высокие посты, а богатые занимают низкие.

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

7 В идел я, как рабы ездили на лошадях, а начальники шли пешком, подобно рабам.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

8 К то копает яму, тот может упасть в нее, и кто разрушает стену, того может ужалить змея.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

9 К то работает на каменоломне, тот может покалечиться, и кто колет дрова, тот подвергает себя опасности.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

10 Е сли топор тупой, и лезвие его не отточено, то нужно будет прилагать большое усилие, а мудрость бы все предусмотрела.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

11 Н ет пользы заклинателю от его искусства, если змея ужалит его до заклинания.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

12 Б лагодатны слова из уст мудрого, а уста глупого губят его самого.

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

13 Н ачало его речи – глупость, а конец ее – злое безумие.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

14 Г лупый говорит много, хотя человек не знает будущего, и кто может сказать ему, что будет после него?

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 Т руд утомляет глупого, который даже не знает, как добраться до города.

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 Г оре тебе, страна, чей царь – еще ребенок, и чьи вельможи пируют уже с утра.

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

17 Б лаго тебе, страна, чей царь из знатного рода, и чьи вельможи едят и пьют в нужное время – для подкрепления, а не для пьянства.

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

18 Е сли человек ленив, то в доме его прогнется потолок, и если руки его праздны, то протечет крыша.

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

19 П иры устраиваются для удовольствия, и вино веселит жизнь, а деньги обеспечивают и то, и другое.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

20 Д аже в мыслях своих не злословь царя, и в своей спальне не говори плохо о богатом, потому что птица небесная может перенести твои слова, крылатая может передать, что ты сказал.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...