1 Т огда ответил Цофар из Наамы:

І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

2 – Остаться ли множеству слов без ответа? Должен ли краснобай быть оправданным?

Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

3 Р азве болтовня твоя заставит людей замолчать? Неужели не посрамят тебя, когда ты глумишься?

Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

4 Т ы говоришь: «Учение мое верно, и чист я в Твоих глазах».

Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

5 О , если бы Бог ответил, открыл бы против тебя уста

О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

6 и сокровенную мудрость тебе открыл, ведь двулика подлинная премудрость. Знай же, что часть твоих грехов Бог предал забвению. Мудрость Божья непостижима

і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

7 М ожешь ли Божьи глубины постигнуть? До конца познаешь ли Всемогущего?

Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

8 О н выше небес – что ты сможешь сделать? Глубже мира мертвых – что ты сможешь узнать?

Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

9 И х мера длиннее земли, шире моря.

Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

10 Е сли пройдет Он, бросит в темницу и созовет суд – кто Ему помешает?

Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

11 В едь Ему известно кто лжив; Он видит зло – неужели оставит его без внимания?

Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

12 Н о глупец наберется ума лишь тогда, когда дикий осел переродится в человека. Бог вознаградит Иова, если он покается

Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

13 Н о если ты сердце Ему отдашь и руки к Нему прострешь,

Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

14 е сли грех, что в руке у тебя, отбросишь и прогонишь порок из своих шатров,

якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

15 т о поднимешь лицо свое без стыда, встанешь прямо и не будешь бояться.

тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

16 Т огда ты несчастье свое забудешь, будешь помнить о нем, как об утекшей воде.

Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

17 Ж изнь твоя станет яснее полдня, а тьму рассеет заря.

Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

18 Т ы будешь спокоен, ведь есть надежда; ты огражден, – будешь спать безопасно.

І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

19 Л яжешь, и никто тебя не устрашит, и многие будут заискивать перед тобой.

і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

20 А глаза нечестивых померкнут, и убежища им не будет. Их надежда – что предсмертный вздох.

А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!