1 Т огава нааматецът Софар, в отговор рече: -

І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

2 Н е трябва ли да се отговори на многото думи? Бива ли да се оправдае словоохотлив човек?

Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

3 Т воите самохвалства ще запушат ли хорските уста? И когато ти се присмиваш, тебе никой да не засрами ли?

Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

4 З ащото ти казваш: Това, което говоря, е право, И аз съм чист пред Твоите очи.

Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

5 Н о дано проговореше Бог, И да отвореше устните Си против тебе,

О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

6 И да ти явеше тайните на мъдростта, Че тя е двояка в проницателността <си>. Знай, прочее, че Бог изисква от тебе по-малко, отколкото заслужава беззаконието ти.

і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

7 М ожеш ли да изброиш Божиите дълбочини? Можеш ли да издириш Всемогъщия напълно?

Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

8 Т ия <тайни> са високи до небето; що можеш да сториш? По-дълбоки са от преизподнята; що можеш да узнаеш?

Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

9 М ярката им е по-дълга от земята И по-широка от морето.

Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

10 А ко мине Той та улови и събере съд, То кой може да Му забрани?

Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

11 З ащото Той знае суетните човеци, Той вижда и нечестието, без да <Му е нужно да> внимава в него.

Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

12 Н о суетният човек е лишен от разум; Дори, човек се ражда като диво оселче.

Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

13 А ко управиш ти сърцето си, И простреш ръцете си към Него,

Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

14 А ко има беззаконие в ръцете ти, отстрани го, И не оставяй да обитава нечестие в шатрите ти.

якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

15 Т огава само ще издигнеш лицето си без петно, Да! утвърден ще бъдеш, и няма да се боиш;

тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

16 З ащото ще забравиш скръбта си; Ще си я спомняш като води, които са оттекли.

Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

17 Т воето пребивание ще бъде по-светло от пладне; И тъмнина ако си, <пак> ще станеш като зора.

Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

18 Щ е бъдеш в увереност, защото има надежда; Да! ще се озърнеш наоколо, и ще си легнеш безопасно.

І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

19 Щ е легнеш, и не ще има кой да те плаши; Дори мнозина ще търсят твоето благоволение.

і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

20 А очите на нечестивите ще изтекат; Прибежище не ще има за тях; И надеждата им ще бъде, че ще издъхват.

А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!