1 П одир това имаше юдейски празник, и Исус влезе в Ерусалим.

Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 А в Ерусалим, близо до овчата <порта>, се намира къпалня, наречена по еврейски Витесда, която има пет преддверия.

А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

3 В тях лежаха множество болни, слепи, куци и изсъхнали, [които чакаха да се раздвижи водата.

У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

4 З ащото от време на време ангел слизаше в къпалнята и размътваше водата; а който пръв влизаше след раздвижването на водата оздравяваше от каквато болест и да беше болен].

Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

5 И там имаше един човек болен от тридесет и осем години.

А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

6 И сус, като го видя да лежи, и узна, че от дълго време вече <боледувал>, каза му: Искаш ли да оздравееш?

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

7 Б олният Му отговори: Господине, нямам човек да ме спусне в къпалнята, когато се раздвижи водата, но докато дойда аз, друг слиза преди мене.

Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

8 И сус му казва: Стани, дигни постелката си и ходи.

Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

9 И на часа човекът оздравя, дигна постелката си, и започна да ходи. А тоя ден беше събота.

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

10 З атова юдеите казаха на изцеления: Събота е, и не ти е позволено да дигнеш постелката си.

тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

11 Н о той им отговори: Онзи, Който ме изцели, Той ми рече: Дигни постелката си и ходи?

А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

12 П опитаха го: Кой човек ти рече: Дигни постелката си и ходи?

А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

13 А изцеленият не знаеше Кой е; защото Исус беше се изплъзнал оттам, тъй като имаше множество народ на това място.

Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

14 П о-после Исус го намери в храма и му рече: Ето, ти си здрав; не съгрешавай вече, за да те не сполети нещо по-лошо.

Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

15 Ч овекът отиде и извести на юдеите, че Исус е, Който го изцели.

Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

16 И затова юдеите гонеха Исуса, защото вършеше тия неща в събота.

І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 А Исус им отговори: Отец Ми работи до сега, и Аз работя.

А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

18 З атова юдеите искаха още повече да го убият; защото не само нарушаваше съботата, но и правеше Бога Свой Отец, и <така> правеше Себе Си равен на Бога.

І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

19 З атова Исус им рече: Истина, истина ви казвам, не може Синът да върши от само Себе Си нищо, освен това, което вижда да върши Отец; понеже каквото върши Той, подобно и Синът го върши.

Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

20 З ащото Отец люби Сина, и Му показва все що върши сам; ще Му показва и от тия по-големи работи, за да се чудите вие.

Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

21 П онеже както Отец възкресява мъртвите и ги съживява, така и Синът съживява, тия които иска.

Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

22 З ащото, нито Отец не съди никого, но е дал на Сина да съди всички,

Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

23 з а да почитат всички Сина, както почитат Отца. Който не почита Сина, не почита Отца, Който Го е пратил.

щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

24 И стина, истина ви казвам, който слуша Моето учение, и вярва в Този, Който Ме е пратил, има вечен живот, и няма да дойде на съд, но е преминал от смъртта в живота.

Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

25 И стина, истина ви казвам, иде час, и сега е, когато мъртвите ще чуят гласа на Божия Син, и които го чуят ще живеят.

Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 З ащото, както Отец има живот в Себе Си, също така е дал и на Сина да има живот в Себе Си;

Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 и дал Му е власт да извършва съдба, защото е Човешкият Син.

І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

28 Н едейте се чуди на това; защото иде час, когато всички, които са в гробовете, ще чуят гласа Му,

Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

29 и ще излязат; ония, които са вършили добро, ще възкръснат за живот, а които са вършили зло, ще възкръснат за осъждане.

і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

30 А з не мога да върша нищо от Себе Си; съдя както чуя; и съдбата Ми е справедлива, защото не искам Моята воля, но волята на Онзи, Който Ме е пратил.

Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 А ко свидетелствувам Аз за Себе Си; свидетелството Ми не е истинно.

Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

32 Д руг има, Който свидетелствува за Мене; и зная, че свидетелството, което Той дава за Мене, е истинно.

Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

33 В ие пратихте до Иоана; и той засвидетелствува за истината.

Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.

34 ( Обаче свидетелството, което Аз приемам, не е от човека; но казвам това за да се спасите вие).

Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

35 Т ой беше светилото, което гореше и светеше; и вие пожелахте да се радвате за малко време на неговото светене.

Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

36 Н о Аз имам свидетелство по-голямо от Иоановото; защото делата, които Отец Ми е дал да извърша, самите дела, които върша, свидетелствуват за Мене, че Отец Ме е пратил.

Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 И Отец, Който Ме е пратил, Той свидетелствува за Мене. Нито гласа Му сте чули някога, нито образа Му сте видели.

Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

38 И нямате Неговото слово постоянно в себе си, защото не вярвате Този, Когото Той е пратил.

Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

39 В ие изследвате писанията, понеже мислите, че в тях имате вечен живот, и те са, които свидетелствуват за Мене,

Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

40 и <пак> не искате да дойдете при Мене, за да имате живот.

Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 О т човеци слава не приемам;

Від людей не приймаю Я слави,

42 н о зная, че вие нямате в себе си любов към Бога.

але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 А з дойдох в името на Отца Си, и не Ме приемате; ако дойде друг в свое име, него ще приемете.

Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

44 К ак можете да повярвате вие, които приемате слава един от друг, а не търсите славата, която е от единия Бог.

Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

45 Н е мислете, че аз ще ви обвиня пред Отца; има един, който ви обвинява - Моисей, на когото вие се облягате.

Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

46 З ащото, ако вярвахте Моисея, повярвали бихте и Мене; понеже той за Мене писа.

Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 Н о ако не вярвате неговите писания, как ще повярвате Моите думи?

Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?