1 А по цялата земя се употребяваше един език и един говор.

І була вся земля одна мова та слова одні.

2 И като потеглюваха човеците към изток, намериха поле в Сенаарската земя, гдето се и заселиха.

І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.

3 И рекоха си един на друг: Елате, да направим тухли и да ги изпечем в огъня. Тухли употребяваха вместо камъни, а смола употребяваха вместо кал.

І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.

4 И рекоха: Елате, да си съградим град, даже кула, чийто връх <да стига> до небето; и да си спечелим име, да не би да се разпръснем по лицето на цялата земя.

І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.

5 А Господ слезе да види града и кулата, които градяха човеците.

І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.

6 И рече Господ: Ето, едни люде са, и всички говорят един език; и това е което са почнали да правят; и не ще може вече да им се забрани, какво да било нещо, що биха намислили да направят.

І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.

7 Е лате да слезем, и там да разбъркаме езика им, тъй щото един други да не разбират езика си.

Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.

8 Т ака Господ ги разпръсна от там по лицето на цялата земя; а те престанаха да градят града.

І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.

9 З а това той се наименува Вавилон {Т.е., Бъркотия.}, защото там Господ разбърка езика на цялата земя; и от там Господ ги разпръсна по лицето на цялата земя.

І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.

10 Е то Симовото потомство: Сим беше на сто години, а роди Арфаксада две години след потопа;

Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.

11 а откак роди Арфаксада, Сим живя петстотин години, и роди синове и дъщери.

І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.

12 А рфаксад живя тридесет и пет години и роди Сала;

А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.

13 а откак роди Сала, Арфаксад живя четиристотин и три години, и роди синове и дъщери.

І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.

14 С ала живя тридесет години и роди Евера;

Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.

15 а откак роди Евера, Сала живя четиристотин и три години, и роди синове и дъщери.

І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.

16 Е вер живя тридесет и четири години и роди Фалека;

Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.

17 а откак роди Фалека, Евер живя четиристотин и тридесет години и роди синове и дъщери.

І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.

18 Ф алек живя тридесет години и роди Рагава;

Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.

19 а откак роди Рагава, Фалек живя двеста и девет години и роди синове и дъщери.

І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.

20 Р агав живя тридесет и две години и роди Серуха;

А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.

21 а откак роди Серуха, Рагав живя двеста и седем години и роди синове и дъщери.

І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.

22 С ерух живя тридесет години и роди Нахора;

А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.

23 а откак роди Нахора, Серух живя двеста години и роди синове и дъщери.

І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.

24 Н ахор живя двадесет и девет години и роди Тара;

А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.

25 а откак роди Тара, Нахор живя сто и деветнадесет години и роди синове и дъщери.

І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.

26 Т ара живя седемдесет години и роди Аврама, Нахора и Арана.

Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.

27 Е то потомството и на Тара: Тара роди Аврама, Нахора и Арана; а Аран роди Лота.

А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.

28 И Аран умря преди баща си Тара в Ур Халдейски, в родната си земя.

Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.

29 И Аврам и Нахор си взеха жени; името на Аврамовата жена бе Сарайя, а името на Нахоровата жена Мелха, дъщеря на Арана, който <освен че> беше баща на Мелха, беше баща и на Есха.

І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.

30 А Сарайя беше бездетна, нямаше чадо.

А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.

31 И Тара взе сина си Аврама и внука си Лота, Арановия син, и снаха си Сарайя, жената на сина си Аврама та излязоха заедно от Ур Халдейски, за да отидат в Ханаанската земя; и дойдоха в Харан, дето се и заселиха.

І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.

32 И дните на Тара станаха двеста и пет години; и Тара умря в Харан.

І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.