1 И Господ посети Сара според както беше рекъл; и Господ стори на Сара както бе казал.

А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 З ащото Сара зачна и роди син на Авраама в старините му, в определения му от Бога срок.

І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 И Авраам наименува сина, който му се роди, когото Сара му роди, Исаак {Т.е., Смях.}.

І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 И на осмия ден Авраам обряза сина си Исаака, според както Бог му беше заповядал.

І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам беше на сто години, когато се роди син му Исаак.

А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 И Сара каза: Бог ме направи за смях; всеки който чуе, ще ми се смее.

І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.

7 К аза още: Кой би рекъл на Авраама, че Сара ще кърми чада? - защото му родих син в старините му.

І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.

8 А като порасна детето, отбиха го; и в деня когато отбиха Исаака, Авраам направи голямо угощение.

І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 А Сара видя, че синът на египтянката Агар, когото бе родила на Авраама се присмива;

І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 з атова рече на Авраама: Изпъди тая слугиня и сина й; защото синът на тая слугиня няма наследство с моя син Исаак.

І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

11 О баче тая дума се видя на Авраама твърде тежка, поради сина му <Исмаил>.

Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 Н о Бог каза на Авраама: Да не ти се види тежко за момчето и за слугинята ти; относно всичко, което ти рече Сара, послушай думите й, защото по Исаака ще се наименува твоето потомство.

І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 Н о и от сина на слугинята ще направя да стане народ, понеже е твое чадо.

І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.

14 Т огава на сутринта Авраам стана рано, взе хляб и мех с вода и даде ги на Агар, като ги тури на рамото й; <даде> й още детето и я изпрати. А тя отиде и се заблуди в пустинята Вирсавее.

І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 Н о изчерпи се водата в меха; и <майка му> хвърли детето под един храст

І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 и отиде та седна насреща, далеч колкото един хвърлей на стрела, защото си рече: Да не гледам, като умира детето. И като седна насреща, издигна глас и заплака.

І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 И Бог чу гласа на момчето; и ангел Божий извика към Агар от небето и рече й: Що ти е, Агар? Не бой се, защото Бог чу гласа на момчето от мястото гдето е.

І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.

18 С тани, дигни момчето и крепи го с ръката си, защото ще направя от него велик народ.

Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.

19 Т огава Бог й отвори очите, и тя видя кладенец с вода; и отиде да напълни меха с вода и даде на момчето да пие.

І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 Б ог беше с момчето, което като порасна, засели се в пустинята и стана стрелец.

І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 З асели се във Фаранската пустиня; и майка му му взе жена от Египетската земя.

І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.

22 П о онова време Авимелех, с военачалника си Фихола, говори на Авраама, казвайки: Бог е с тебе във всичко що правиш.

І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!

23 С ега, прочее, закълни ми се тук в Бога, че не ще постъпваш неверно с мене, ни със сина ми, нито с внука ми; но, според благостта, която съм показал към тебе, ще показваш и ти към мене и към земята, в която си пребивавал.

А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.

24 И рече Авраам: Заклевам се.

І сказав Авраам: Я присягаю!

25 П одир това Авраам изобличи Авимелеха за водния кладенец, който Авимелеховите слуги бяха отнели на сила.

І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 Н о рече Авимелех: Не знам кой е сторил това нещо; нито ти ми си явил за това, нито аз съм чул, освен днес.

І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.

27 Т огава Авраам взе овци и говеда и ги даде на Авимелеха, та двамата сключиха договор <помежду си>.

І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.

28 А Авраам отдели седем женски агнета от стадото.

І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 И Авимелех каза на Авраама: Какви са тия женски агнета, които си отделил?

І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?

30 А той рече: Тия седем женски агнета ще вземеш от мене, да ми бъдат за свидетелство, че аз съм изкопал тоя кладенец.

А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.

31 З атова той наименува онова място Вирсавее {Т.е., Клетвеният кладенец.}, защото там се заклеха двамата.

Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 Т ака те сключиха договор във Вирсавее: и <след това> станаха Авимелех и военачалникът му Фихол и се върнаха във Филистимската земя.

І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 И <Авраам> посади дъбрава във Вирсавее и там призва Името на Иеова, Вечния Бог.

А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.

34 И Авраам престоя във Филистимската земя много дни.

І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.