1 Т ова е, което Господ Иеова ми показа: Ето кошница с узрели {Еврейски: Летни.} плодове.
Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспілих плодів.
2 И рече: Що виждаш Амосе? И рекох: Кошница със зрели плодове. Тогава Господ ми рече: Дойде краят на людете Ми Израил; Занапред няма вече да ги щадя.
І сказав Він: Що бачиш, Амосе? А я відказав: Кіш доспілих плодів. І промовив до мене Господь: Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві, уже більше йому не прощу!
3 И в оня ден, казва Господ Иеова, Храмовите песни ще бъдат виения; Защото труповете ще бъдат много; Навсякъде ще ги изхвърлят мълчешком.
І обернуться пісні в палатах на зойк того дня, говорить Господь Бог: буде трупів багато, бо ворог на кожному місці накидає їх!
4 С лушайте това, вие, които бихте поглъщали бедните, И бихте погубвали сиромасите на тая земя,
Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,
5 К азвайки: Кога ще мине новолунието, за да продадем жито, И съботата, за да изложим <на продан> пшеница, Като смалим ефата, уголемим сикъла, И мамим с лъжливи везни? -
кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,
6 З а да купим сиромасите с пари И бедния за един чифт обуща, И да продадем отсевките на пшеницата?
щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?
7 Г оспод се закле в оня, с когото Яков се слави, <като рече>: Наистина няма никога да забравя кое-да-било от делата им.
Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!
8 Н е ще ли се поклати земята за това, И всеки, който живее на нея да жалее? Така! И тя цяла ще се издига като Нил, Ще се развълнува и спада пак като Египетската река.
Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка, і бурхливо поплине й обнизиться знов, немов річка Єгипту.
9 В оня ден казва Господ Иеова, Ще направя да залезе слънцето на пладне, И ще помрача земята посред бял ден.
І станеться в день той, говорить Господь Бог, і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.
10 Щ е обърна пируванията ви в жалеене, И всичките ви песни в плач; Ще туря вретище на всички кръстове, И плешивост на всяка глава; И ще причиня жалеене като за единороден син, И краят му ще бъде като ден на горчивина.
І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, немов гіркий день!
11 Е то, идат дни, казва Господ Иеова, Когато ще изпратя глад на земята, - Не глад за хляб, нито жажда за вода, Но за слушане думите Господни.
Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!
12 Т е ще се скитат от море до море Да търсят словото Господно, И ще обикалят от север до изток, Но няма да го намерят.
І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, та не знайдуть його!
13 В оня ден красивите девици И юношите ще примират от жажда.
Того дня будуть мліти від спраги вродливі дівчата та хлопці,
14 О ния, които се кълнат с престъплението на Самария, Като казват: Твоят Бог живее, Дане! И пътят на Вирсавее живее! - Те ще паднат и никога няма да станат вече.
що клянуться гріхом самарійським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попадають, і більше не встануть...