1 П одир това тирският цар Хирам прати посланици при Давида и кедрови дървета, зидари и дърводелци, за да му построят къща.
А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.
2 И Давид позна, че Господ го бе утвърдил цар над Израиля, защото царството му се възвиси на високо заради людете Му Израиля.
І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.
3 И Давид си взе още жени в Ерусалим; и Давид роди още синове и дъщери.
І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.
4 И ето имената на чадата, които му се родиха в Ерусалим: Самуа, Совав, Натан, Соломон,
А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
5 Е вар, Елисуа, Елфалет,
і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
6 Н огах, Нефег, Явия,
і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
7 Е лисама, Веелиада {13 В 2 Цар. 5: 6, Елиада.} и Елифалет.
і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
8 А когато филистимците чуха, че Давид бил помазан за цар над целия Израил, всичките филистимци възлязоха да търсят Давида; а Давид, като чу за това, излезе против тях.
І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
9 И тъй филистимците дойдоха та нахлуха в долината Рафаим.
А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.
10 Т огава Давид се допита до Бога, казвайки: Да възляза ли против филистимците? ще ги предадеш ли в ръката ми? И Господ му отговори: Възлез, защото ще ги предам в ръката ти.
І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.
11 И тъй, те отидоха на Ваал-ферасим, и там Давид ги порази. Тогава рече Давид: Бог избухна чрез моята ръка върху неприятелите ми, както избухват водите. За туй, онова място се нарече Ваал-ферасим {Т.е., Място на проломите.}.
І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!
12 И <филистимците> оставиха там боговете си; а Давид заповяда, та ги изгориха с огън.
А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.
13 И филистимците пак нахлуха в долината.
А филистимляни ще отаборилися в долині.
14 З атова Давид пак се допита до Бога; и Бог му каза: Не възлизай против тях, но ги заобиколи, та ги нападни отсреща черниците.
А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.
15 И когато чуеш шум, като от маршируване по върховете на черниците, тогава да излезеш на бой, защото Бог ще излезе пред тебе да порази филистимското множество.
І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.
16 И Давид стори според както му заповяда Бог; и поразяваха филистимското множество от Гаваон дори до Гезер.
І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
17 И Давидовото име се прочу по всичките земи; и Господ нанесе страх от него върху всичките народи.
І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.