1 В първия ден на седмицата Мария Магдалина дохожда на гроба сутринта, като беше още тъмно, и вижда, че камъкът е дигнат от гроба.

А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.

2 З атова се затича и дохожда при Симона Петра и при другия ученик, когото обичаше Исус, и им казва: Дигнали Господа от гроба, и не знаем где са Го положили.

Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

3 И тъй, Петър и другият ученик излязоха и отиваха на гроба;

Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.

4 и двамата тичаха заедно, но другият ученик надвари Петра и стигна пръв на гроба.

Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

5 И като надникна, видя плащаниците сложени, но не влезе вътре.

І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.

6 С лед него дойде Симон Петър и влезе в гроба; видя плащаниците сложени,

Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

7 и кърпата, която беше на главата Му, не сложена с плащаниците, а свита на отделно място.

і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

8 Т огава влезе другият ученик, който пръв стигна на гроба; и видя и повярва.

Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

9 З ащото още не бяха разбрали писанието, че Той трябваше да възкръсне от мъртвите.

Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

10 И тъй, учениците се върнаха пак у тях си.

І учні вернулися знову до себе.

11 А Мария стоеше до гроба отвън и плачеше; и така, като плачеше надникна в гроба,

А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

12 и вижда два ангела в <бели> дрехи седнали там гдето бе лежало Исусовото тяло, един откъм главата, и един откъм нозете.

І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

13 И те й казват: Жено, защо плачеш? Казва им: Защото дигнали Господа мой, и не знам где са Го положили.

І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

14 К ато рече това, тя се обърна назад и видя Исуса, че стои, но не позна, че беше Исус.

І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

15 К азва й Исус: Жено, защо плачеш? кого търсиш? Тя, като мислеше, че е градинарят, казва Му: Господине, ако ти си го изнесъл, кажи ми где си Го положил, и аз ще Го дигна.

Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

16 К азва й Исус: Марийо! Тя се обърна и Му рече на еврейски: Равуни! което значи, Учителю!

Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

17 К азва й Исус: Не се допирай до Мене, защото още не съм се възнесъл при Отца; но иди при братята Ми и кажи им: Възнасям се при Моя Отец и вашия Отец, при Моя Бог и вашия Бог.

Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

18 М ария Магдалина дохожда и известява на учениците, че видяла Господа, и че Той й казал това.

Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...

19 А вечерта на същия ден, първия на седмицата, когато вратата на <стаята>, гдето бяха учениците, беше заключена поради страха от юдеите, Исус дойде, застана посред, и каза им: Мир вам!

Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!

20 И като рече това, показа им ръцете и ребрата Си. И зарадваха се учениците като видяха Господа.

І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.

21 И Исус пак им рече: Мир вам! Както Отец изпрати Мене, така и Аз изпращам вас.

Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!

22 И като рече това, духна върху тях и им каза: Приемете Светия Дух.

Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!

23 Н а които простите греховете, простени им са, на които задържите задържани са.

Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

24 А Тома, един от дванадесетте наречен Близнак, не беше с тях, когато дохожда Исус.

А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.

25 З атова другите ученици му казаха: Видяхме Господа. А той им рече: Ако не видя на ръцете Му раните от гвоздеите, и не туря ръката си в ребрата Му, няма да повярвам.

Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!

26 И подир осем дни учениците Му пак бяха вътре, и Тома с тях. Исус дохожда, като беше заключена вратата, застана насред, и рече: Мир вам!

За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!

27 Т огава каза на Тома: Дай си пръста тука и виж ръцете Ми, и дай ръката си и тури я в ребрата Ми; и не бъди невярващ, а вярващ.

Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!

28 Т ома в отговор Му рече: Господ мой и Бог мой!

А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!

29 И сус му казва: Понеже Ме видя,, ти повярва, блажени ония, които, без да видят, са повярвали.

Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

30 А Исус извърши пред учениците още много други знамения, които не са вписани в тая книга.

Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

31 А тия са написани за да повярвате, че Исус е Христос, Божият Син, и, като вярвате, да имате живот в Неговото име.

Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!