1 Р ано утром, в первый день недели, когда было еще темно, Мария Магдалина пошла к гробнице и увидела, что камень, закрывавший вход в гробницу, убран.

А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.

2 О на побежала к Симону Петру и к ученику, которого Иисус любил, и сказала: – Они забрали Господа из гробницы, и мы не знаем, куда они Его положили!

Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

3 П етр и другой ученик сразу же побежали к гробнице.

Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.

4 О ни оба бежали, но второй ученик обогнал Петра и прибежал к гробнице первым.

Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

5 О н заглянул внутрь и увидел льняные пелены, но внутрь не зашел.

І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.

6 З атем и Симон Петр, который был позади его, подбежал и вошел в гробницу. Он увидел лежащие льняные полотна

Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

7 и погребальный платок, которым была обвязана голова Иисуса. Платок лежал сложенным отдельно от льняных полотен.

і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

8 Т огда и другой ученик, прибежавший к гробнице первым, тоже вошел внутрь. Он увидел и поверил.

Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

9 ( Тогда они еще не понимали, что, согласно Писанию, Иисус должен был воскреснуть из мертвых.) Иисус является Марии Магдалине (Мат. 28: 9-10; Мк. 16: 9-11)

Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

10 У ченики возвратились домой.

І учні вернулися знову до себе.

11 М ария же стояла у могилы и плакала. Плача, она заглянула в гробницу

А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

12 и увидела двух ангелов в белом. Они сидели там, где раньше лежало тело Иисуса, один в изголовье и один в ногах.

І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

13 А нгелы спросили Марию: – Женщина, почему ты плачешь? – Унесли моего Господа, – ответила Мария, – и я не знаю, куда Его положили.

І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

14 С казав это, она обернулась и увидела, что там стоит Иисус, хотя она не узнала Его.

І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

15 – Женщина, – сказал Иисус, – почему ты плачешь? Кого ты ищешь? Она подумала, что это садовник, и сказала: – Господин, если это Ты унес Его, то скажи, куда Ты Его положил, и я пойду и возьму Его.

Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

16 – Мария, – сказал ей Иисус. Она повернулась к Нему и воскликнула на еврейском языке: – Раббуни (что значит «Учитель мой »)!

Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

17 И исус сказал: – Не удерживай Меня, потому что Я еще не поднимался к Отцу. Пойди лучше к Моим братьям и скажи им: Я поднимаюсь к Моему Отцу и к вашему Отцу, к Моему Богу и к вашему Богу.

Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

18 М ария Магдалина пошла к ученикам и сказала: – Я видела Господа! И она пересказала им все, что Он ей говорил. Явление Иисуса ученикам (Мк. 16: 14-18; Лк. 24: 36-49)

Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...

19 В ечером в первый день недели, когда ученики собрались вместе и двери дома, где они находились, были заперты из боязни перед иудеями, пришел Иисус. Он стал посреди них и сказал: – Мир вам!

Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!

20 С казав это, Он показал им Свои руки и бок. Увидев Господа, ученики обрадовались.

І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.

21 И исус опять сказал им: – Мир вам! Как Отец послал Меня, так и Я посылаю вас.

Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!

22 С этими словами Он дунул на них и сказал: – Примите Святого Духа.

Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!

23 К ому вы простите грехи, тем они будут прощены, а на ком оставите грехи, на тех они останутся. Иисус является Фоме

Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

24 Ф омы, которого еще называли Близнец, одного из двенадцати, не было с другими учениками, когда приходил Иисус.

А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.

25 И когда другие ученики сказали: – Мы видели Господа! – Фома ответил: – Пока я не увижу следов от гвоздей на Его руках, не коснусь их пальцем и не потрогаю рану в Его боку, я не поверю.

Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!

26 Н еделю спустя ученики опять собрались в доме, и на этот раз Фома был с ними. Двери были заперты, но Иисус пришел, стал посреди них и сказал: – Мир вам!

За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!

27 З атем Он сказал Фоме: – Протяни палец, посмотри, вот Мои руки. Протяни руку и потрогай Мой бок; не сомневайся, но верь.

Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!

28 – Господь мой и Бог мой! – сказал Ему в ответ Фома.

А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!

29 И исус ответил: – Ты поверил, потому что увидел Меня. Блаженны те, кто поверил, не видя Меня.

Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

30 И исус совершил в присутствии Своих учеников и много других знамений, о которых в этой книге не написано.

Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

31 А то, что здесь написано, написано для того, чтобы вы поверили, что Иисус есть Христос, Сын Бога, и, веруя, имели бы жизнь во Имя Его.

Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!