1 Е сли союз со Христом дает вам ободрение, если Его любовь утешает вас, если вы находитесь в общении с Духом и имеете милосердие и чувство сострадания,

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

2 т о дополните еще мою радость: будьте едины в ваших мыслях, имейте одну и ту же любовь, проявляйте единодушие, будьте единомышленниками.

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

3 Н е делайте ничего из эгоистичных или же из тщеславных побуждений. Будьте скромны и считайте других выше себя.

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

4 Р уководствуйтесь не только своими интересами, но и интересами других.

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

5 В аш образ мыслей должен быть таким же, как и образ мыслей Иисуса Христа.

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

6 О н, по природе Бог, не держался за равенство с Богом,

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

7 а наоборот, унизил Себя, приняв природу раба; Он стал подобным людям. Став и по виду как человек,

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

8 О н смирил Себя и был покорным до смерти, причем смерти на кресте!

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

9 П оэтому Бог возвысил Его и дал Ему Имя выше всех имен,

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

10 ч тобы перед Именем Иисуса преклонились все колени на небесах, на земле и под землей

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

11 и чтобы каждый язык признал во славу Бога Отца, что Иисус Христос есть Господь! Призыв к непорочности

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

12 М ои любимые, вы всегда были послушны, не только когда я был с вами, но и гораздо более того сейчас, в мое отсутствие. Со страхом и трепетом явите на деле плоды вашего спасения,

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

13 п отому что это Сам Бог совершает в вас работу, пробуждая в вас и желание, и действия согласно Своей воле.

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

14 Д елайте все без жалоб и споров,

Робіть усе без нарікання та сумніву,

15 ч тобы вам быть непорочными, чистыми и незапятнанными детьми Божьими среди этого развращенного и злого поколения. Вы сияете среди него как звезды в мире,

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

16 ж ивя по слову жизни, и этим я буду хвалиться в День Христа, что я не напрасно пробежал свой забег и не напрасно трудился.

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

17 И даже «проливаясь» как жертвенное возлияние, в дополнение к жертве – вашему верному служению Богу, я радуюсь вместе с вами.

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

18 Р адуйтесь и веселитесь и вы со мной! Тимофей и Эпафродит

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

19 Г осподь Иисус дает мне надежду на то, что я скоро смогу послать к вам Тимофея, чтобы мне ободриться вестями от вас.

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

20 У меня нет другого человека, который бы чувствовал такую ответственность за вас, как Тимофей.

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

21 В се остальные ищут своего, а не того, что угодно Иисусу Христу.

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

22 В ы знаете, что Тимофей проявил свои качества на деле, он возвещал Радостную Весть вместе со мной, как сын с отцом.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

23 И поэтому я надеюсь послать его к вам, как только буду знать, что будет дальше со мной.

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

24 Г осподь дает мне уверенность в том, что я и сам тоже скоро буду у вас.

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

25 С ейчас же я считаю нужным послать к вам обратно Эпафродита, моего брата, соработника и соратника, вашего посланника и служителя в нуждах моих.

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

26 О н хочет опять встретиться с вами, но его огорчает то, что до вас дошли слухи о его болезни.

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

27 Д а, он был серьезно болен и почти при смерти, но Бог его помиловал, и не только его, но и меня, чтобы не добавлять печали к моей печали.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

28 П оэтому я с еще большим желанием посылаю его к вам, чтобы вы, увидев его, обрадовались, а у меня стало бы меньше печали.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

29 П римите его с радостью в Господе и уважайте таких людей, как он.

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

30 В едь он, рискуя своей жизнью, работал для Христа и оказывал мне помощь, которую вы не могли мне оказать.

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.