1 Ц арь Давид сказал всему собранию: – Мой сын Соломон, единственный, кого избрал Бог, молод и неопытен. Работа велика, ведь этот храм не для человека, а для Господа Бога.

І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.

2 Я все приготовил для дома моего Бога, что только смог – золото, серебро, бронзу, железо и дерево а кроме того − много оникса и камней в оправы, бирюзы, разноцветных камней, всех видов драгоценных камней и мрамора.

А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев'яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.

3 К роме того, из любви к моему Богу, я отдаю собственное золото и серебро на дом моего Бога сверх всего того, что я заготовил для этого святого дома. Я отдаю:

І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

4 т ри тысячи талантов золота из Офира и семь тысяч талантов очищенного серебра для покрытия стен зданий,

три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;

5 д ля всех золотых и серебряных вещей и для всякой работы ремесленников. Кто еще готов сделать добровольные пожертвования, посвящая себя сегодня Господу?

на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?

6 Т огда главы семейств, вожди, родов Израиля, тысячники и сотники, и сановники, надзирающие, за царским добром, стали делать добровольные пожертвования.

І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

7 О ни пожертвовали на работу по строительству Божьего дома пять тысяч талантов и десять тысяч дариков золота, десять тысяч талантов серебра, восемнадцать тысяч талантов бронзы и сто тысяч талантов железа.

І дали вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

8 В сякий, у кого были драгоценные камни, отдавал их в сокровищницу дома Господа в руки гершонита Иехиила.

А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

9 Н арод радовался добровольному участию своих вождей, потому что они жертвовали Господу от всего сердца. Очень радовался и царь Давид. Молитва Давида

І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

10 Д авид благословил Господа перед всем собранием, говоря: – Благословен будь, Господи, Бог отца нашего Израиля, во веки и веки!

І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

11 Т вои, Господи, величие и мощь, великолепие, победа и слава, ведь в небесах и на земле – все Твое. Твое, Господи, царство. Ты над всем вознесен как Глава.

Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!

12 О т Тебя богатство и слава, Ты – властитель всего. В руках Твоих – сила и власть вознести и упрочить все.

І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.

13 И сейчас, Бог наш, мы благодарим Тебя и хвалим Твое славное Имя.

А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.

14 – Но кто я и кто мой народ, чтобы нам делать это добровольное пожертвование? Все происходит от Тебя, и мы даем Тебе лишь то, что получили из Твоей руки.

І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.

15 М ы странники и чужеземцы в Твоих глазах, какими были и наши предки. Наши дни на земле – как тень, и нет надежды.

Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!

16 Г осподи, наш Боже, все это изобилие, что мы приготовили для строительства дома для Твоего святого Имени, мы получили из Твоей руки, оно целиком принадлежит Тебе.

Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!

17 Я знаю, мой Бог, что Ты испытываешь сердца и Тебе угодно чистосердечие. Я от чистого сердца добровольно отдал все это и теперь с радостью вижу, что и Твой народ, который находится здесь, добровольно жертвует Тебе.

І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.

18 Г осподи, Бог наших отцов Авраама, Исаака и Израиля, сохрани это желание в сердцах Твоего народа навсегда и сбереги их сердца верными Тебе.

Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!

19 Д ай моему сыну Соломону от всего сердца соблюдать Твои повеления, требования и установления и сделать все, чтобы построить дом, для которого я все это приготовил.

А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!

20 З атем Давид сказал всему собранию: – Славьте Господа, вашего Бога! И все они восхвалили Господа, Бога их отцов. Они низко поклонились и простерлись ниц перед Господом и перед царем. Признание Соломона царем

І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!

21 Н а следующий день народ принес жертвы Господу и вознес Ему всесожжения: тысячу быков, тысячу баранов и тысячу ягнят вместе с положенными жертвенными возлияниями и многими другими жертвами за весь Израиль.

І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.

22 Л юди ели и пили в тот день перед Господом с великой радостью. Затем они признали Соломона, сына Давида, царем во второй раз, помазав его пред Господом в правители, а Цадока в священники.

І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.

23 И Соломон сел на престол Господа как царь вместо своего отца Давида. Он преуспевал, и весь Израиль повиновался ему.

І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.

24 В се вожди и могучие воины, а также все сыновья царя Давида признали над собой власть царя Соломона.

І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.

25 Г осподь высоко вознес Соломона в глазах всего Израиля и даровал ему такое царское великолепие, какого не было прежде ни у кого из израильских царей. Смерть Давида (3 Цар. 2: 10-12)

І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.

26 Д авид, сын Иессея, был царем всего Израиля.

І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.

27 О н правил Израилем сорок лет – семь лет в Хевроне и тридцать три года в Иерусалиме.

А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

28 О н умер в глубокой старости, насытившись жизнью, богатством и славой. И царем вместо него стал его сын Соломон.

І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.

29 Ч то же до событий правления царя Давида, от первых до последних, то они описаны пророками Самуилом, Нафаном и Гадом.

А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,

30 Э ти записи повествуют о деяниях Давида во время его царствования, о его власти и событиях, которые выпали на его долю, о том, что случилось с Израилем и всеми царствами земли.

разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.