1 С паси меня, Боже, потому что воды поднялись до шеи моей!

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

2 Я погряз в глубоком иле, и нет опоры; вошел в глубокие воды, и потоком накрыло меня.

(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

3 У стал я от крика моего, горло мое иссушено. Я выплакал глаза свои в ожидании моего Бога.

(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

4 Н енавидящих меня без всякой причины стало больше, чем волос на моей голове. Умножились враги мои несправедливо меня преследующие. То, чего не отнимал, я должен отдать.

(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

5 Б оже, Ты знаешь мое безрассудство, и грехи мои от Тебя не сокрыты.

(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

6 Д а не смущу я тех, кто надеется на Тебя, Владыка, Господь Сил. Пусть не будут опозорены из-за меня те, кто ищет Тебя, Бог Израиля.

(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

7 В едь ради Тебя сношу я упреки, и позор покрыл мое лицо.

(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

8 И згоем я стал для братьев моих, чужим для сыновей матери моей,

(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

9 п отому что ревность о доме Твоем снедает меня, и оскорбления тех, кто злословит Тебя, пали на меня.

(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

10 К огда я плакал и постился, это ставили мне в упрек.

(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

11 К огда я одевался в рубище, я был притчей у них на устах.

(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

12 Б еседуют обо мне старейшины, сидящие у ворот, и поют обо мне пьяницы.

(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

13 А я молюсь Тебе, Господи, во время Твоего благоволения. По Своей великой милости ответь мне, Боже, и в верности Твоей спаси меня.

(69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

14 В ытащи меня из тины и не дай погрязнуть мне! Дай избавиться от ненавистников моих и от вод глубоких!

(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

15 Д а не накроет меня потоком вод, и да не поглотит меня глубина, и да не сомкнет надо мной яма пасть свою.

(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

16 О тветь мне, Господи, потому что благостна милость Твоя; по обилию милосердия Своего обратись ко мне.

(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

17 Н е скрывай лица Своего от раба Твоего, ведь я в стесненном положении. Поспеши, ответь мне!

(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

18 П риблизься к душе моей и выкупи ее, от моих врагов спаси меня!

(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

19 Т ы знаешь, как меня презирают, как бесчестят и позорят меня; все враги мои пред Тобой.

(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

20 П оругание разбило мое сердце, и я сокрушен. Рассчитывал на сострадание, но нет его, на утешителей, но не нашел их.

(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

21 Д али мне в пищу желчь; при жажде моей уксусом меня напоили.

(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

22 П усть будет стол их перед ними петлей, а процветание – западней.

(69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

23 П усть их глаза померкнут, чтобы они не видели, и пусть их спины согнутся навсегда.

(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

24 П ролей на них негодование Свое, и пусть пылающий гнев Твой настигнет их.

(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

25 П усть их жилище будет в запустении; пусть никто в шатрах их больше не живет,

(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

26 п отому что они преследуют тех, кого Ты и без того поразил, и говорят о страданиях поверженных Тобою.

(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

27 П рибавь грех этот к грехам их, и оправдания пусть не найдут они.

(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

28 Д а будут вычеркнуты они из книги жизни и вместе с праведниками да не будут записаны там.

(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

29 Я же – угнетен и страдаю. Спасение Твое, Боже, пусть возвысит меня!

(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

30 Б уду хвалить Имя Бога в песне, буду возвеличивать Его с благодарностью.

(69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

31 Э то будет приятней Господу, нежели вол, нежели молодой бык с рогами и копытами.

(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

32 К огда увидят угнетенные, обрадуются. Ищущие Бога, пусть оживут ваши сердца!

(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

33 П отому что слышит нуждающихся Господь и узниками Своими не пренебрегает.

(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

34 Д а восхвалят Его небеса и земля, моря и все обитающее там,

(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

35 п отому что Бог освободит Сион, и восстановит города Иудеи. Его народ будет жить там и владеть ими,

(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

36 п отомки Его рабов унаследуют их, и любящие Его Имя будут проживать в них.

(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!