1 Н екоторые из тех, кто слушал Иисуса, рассказали Ему о галилеянах, которых Пилат приказал убить в храме в то время, когда они совершали жертвоприношение.
Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.
2 И исус ответил: – Вы думаете, что эти галилеяне так пострадали, потому что они были грешнее всех других галилеян?
Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?
3 Н ет! Но говорю вам, если вы не раскаетесь, вы тоже погибнете, как они.
Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
4 И ли взять тех восемнадцать человек, которые погибли, когда на них упала Силоамская башня. Вы думаете, они были хуже всех других жителей Иерусалима?
Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
5 Н ет, но говорю вам: если вы не раскаетесь, то тоже погибнете, как они.
Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
6 З атем Иисус рассказал им притчу: – У одного человека в винограднике рос инжир. Однажды он пошел посмотреть, нет ли на нем плодов, но ничего не нашел.
І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
7 Т огда он сказал виноградарю: «Вот уже три года я прихожу смотреть, нет ли на этом инжире плодов, и ничего не нахожу. Сруби его, зачем он без пользы занимает место?»
І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?
8 « Господин, – ответил работник, – оставь его еще на один год. Я его окопаю, положу удобрение,
А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,
9 и если в следующем году будут плоды – хорошо, а если нет, тогда ты срубишь его». Иисус исцеляет женщину в субботу
чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.
10 В субботу Иисус учил в одной из синагог.
І навчав Він в одній з синагог у суботу.
11 Т ам была женщина, скорченная духом болезни. Она не могла выпрямиться вот уже восемнадцать лет.
І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.
12 У видев ее, Иисус вызвал ее вперед и сказал: – Женщина! Ты свободна от своей болезни!
А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.
13 О н положил на нее руки, и она сразу выпрямилась и стала славить Бога.
І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!
14 Н о начальника синагоги разозлило, что Иисус исцелил в субботу, и он обратился к присутствующим: – Есть шесть дней для работы, вот и приходите для исцеления не в субботу, а в один из этих дней.
Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.
15 Н а это Господь ответил ему: – Лицемеры! Разве в субботу вы не отвязываете в стойле вола или осла и не ведете его поить?
А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?
16 Т ак не нужно ли было освободить в субботу и эту женщину, одну из дочерей Авраама, вот уже восемнадцать лет связанную сатаной?
Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?
17 К огда Он это сказал, всем Его противникам стало стыдно, а весь народ радовался чудесным делам, которые Он совершал. Притча о горчичном зерне и о закваске (Мат. 13: 31-33; Мк. 4: 30-32)
А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
18 З атем Иисус сказал: – На что похоже Божье Царство? С чем можно его сравнить?
Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?
19 О но как горчичное зерно, которое человек взял и посеял в своем саду. Зерно выросло и превратилось в дерево, так что даже птицы небесные свили гнезда в его ветвях.
Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.
20 И еще Он сказал: – На что похоже Божье Царство?
І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?
21 О но как закваска, которую женщина смешала в три больших меры муки, чтобы вскисло все тесто. Узкие ворота (Мат. 7: 13-14, 22-23; 8: 11-12)
Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.
22 Н аправляясь в Иерусалим, Иисус проходил через города и селения, повсюду уча народ.
І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.
23 К то-то спросил Его: – Господи, разве только немногие будут спасены? Иисус ответил:
І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:
24 – Старайтесь войти через узкую дверь, потому что многие будут пытаться войти, но не смогут.
Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!
25 К огда хозяин дома встанет и закроет дверь, вы будете стоять снаружи и стучать, умоляя: «Господин наш, открой нам!» Но Он ответит: «Не знаю вас, откуда вы».
Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!
26 Т огда вы скажете: «Мы ели и пили с Тобой, и Ты учил на наших улицах».
Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...
27 Н о Он ответит: «Я не знаю вас, откуда вы, отойдите от Меня все, делающие зло!»
А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!
28 Т ам будет плач и скрежет зубов, когда вы увидите Авраама, Исаака, Иакова и всех пророков в Божьем Царстве, а сами вы будете изгнаны вон.
Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...
29 П ридут люди с востока и с запада, с севера и с юга и возлягут на пиру в Божьем Царстве.
І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!
30 И последние будут первыми, а первые – последними. Иисус оплакивает Иерусалим (Мат. 23: 37-39)
І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!
31 Т огда же к Иисусу подошли несколько фарисеев и сказали: – Уходи, оставь это место, потому что Ирод хочет Тебя убить.
Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...
32 И исус ответил: – Пойдите и передайте этой лисице: «Я буду изгонять демонов и исцелять людей сегодня и завтра, а на третий день Я закончу Свое дело».
А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.
33 Н о сегодня, завтра и послезавтра Я должен идти дальше, потому что пророк не может погибнуть вне Иерусалима!
Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
34 О Иерусалим, Иерусалим, убивающий пророков и побивающий камнями посланных к тебе! Сколько раз Я хотел собрать твоих детей, как птица собирает своих птенцов под крылья, но вы не захотели!
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
35 А теперь ваш дом оставляется вам пустым. Говорю вам, что вы уже не увидите Меня до тех пор, пока не скажете: «Благословен Тот, Кто приходит во Имя Господа!»
Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я!