1 К огда Ахаз, сын Иотама, внук Уззии, был царем Иудеи, Рецин, царь Арама, и Пеках, сын Ремалии, царя Израиля, пошли войной на Иерусалим, но не смогли его одолеть.
І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.
2 Д ому Давида возвестили: «Арам вступил в союз с Ефремом », – и сердца у Ахаза и у его народа затрепетали, как деревья в лесу трепещут от ветра.
І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!
3 Г осподь сказал Исаии: – Выйди навстречу Ахазу со своим сыном Шеар-Иашувом к концу водопровода Верхнего пруда, на дорогу к Сукновальному полю.
І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників.
4 С кажи ему: «Смотри, будь спокоен, не бойся. Не падай духом из-за двух концов этих тлеющих головней – из-за неистового гнева Рецина с Арамом и из-за сына Ремалии.
І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,
5 А рам, Ефрем и сын Ремалии замышляют против тебя зло, говоря:
за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:
6 “ Пойдем на Иудею и запугаем ее, завоюем ее и поставим в ней царем сына Тавеела”.
Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.
7 Н о так говорит Владыка Господь: Это не сбудется, этого не случится,
Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!
8 в едь глава Арама – Дамаск, а глава Дамаска – Рецин. Через шестьдесят пять лет Ефрем будет рассеян и перестанет быть народом.
Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!
9 Г лава Ефрема – Самария, а глава Самарии – сын Ремалии. Если не будете твердо стоять в своей вере, не устоите вовсе».
А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте.
10 И снова Господь сказал Ахазу:
І Господь далі говорив до Ахаза й казав:
11 – Проси у Господа, своего Бога, знамения, все равно – в глубинах мира мертвых или на высотах небес.
Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!
12 Н о Ахаз сказал: – Я не стану просить, не буду испытывать Господа.
А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа.
13 Т огда Исаия сказал: – Слушайте, дом Давида! Разве не довольно вам испытывать человеческое терпение? Вы хотите испытать и терпение моего Бога?
І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?
14 И так, Владыка Сам даст вам знамение: вот, дева забеременеет и родит сына, и назовет Его Еммануил.
Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.
15 О н будет питаться творогом и медом, пока не научится отвергать злое и избирать доброе.
Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.
16 Н о прежде чем мальчик научится отвергать злое и избирать доброе, земли двух царей, от которых ты в ужасе, будут опустошены.
Бо поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її.
17 Н о Господь наведет на тебя, на твой народ и на дом твоего отца такие дни, каких не бывало с тех пор, как Ефрем отделился от Иуды, – Он наведет царя Ассирии.
Спровадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського.
18 В тот день Господь свистнет мухе, что у истоков потоков Египта, и пчеле, что в ассирийской земле.
І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,
19 О ни прилетят и опустятся в крутые ущелья и в расщелины скал, на все колючие кусты и на все пастбища.
і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх...
20 В тот день Владыка обреет ваши головы, волосы на ногах и отрежет бороды бритвой, нанятой по ту сторону Евфрата – царем Ассирии.
Дня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.
21 В тот день если кто сможет оставить в живых молодую корову и двух овец,
І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,
22 т о по изобилию молока, которое они станут давать, он будет есть творог. Все, кто останется в стране, будут есть творог и мед.
то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.
23 В тот день там, где некогда росла тысяча виноградных лоз стоимостью в тысячу серебряных шекелей, будут лишь терновник и колючки.
І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!
24 Л юди будут ходить туда с луком и стрелами, потому что земля будет покрыта терновником и колючками.
Зо стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля...
25 Ч то же до холмов, которые некогда возделывали мотыгой, то вы больше не пойдете туда, боясь терновника и колючек. Туда будут выгонять крупный скот, и мелкий скот будет топтать их.
А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його...