1 С лово Господа, которое было к Иеремии:

Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

2 – Выслушай условия этого завета и перескажи их народу Иудеи и жителям Иерусалима.

Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,

3 С кажи им: «Так говорит Господь, Бог Израиля: Проклят тот человек, который не исполняет условий этого завета,

і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,

4 у словий, которые Я поставил вашим предкам, когда Я вывел их из Египта, из этого горна для плавки железа, сказав: “Слушайте Меня и делайте все, что Я вам велю, и вы будете Моим народом, а Я – вашим Богом.

що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,

5 Т огда Я исполню клятву, данную вашим отцам, дать землю, где течет молоко и мед, землю, которая принадлежит вам и доныне”». И я ответил: – Аминь, Господи.

щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи!

6 Г осподь сказал мне: – Провозгласи все эти слова в городах Иудеи и на улицах Иерусалима, говоря: Слушайте условия этого завета и исполняйте их.

І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!

7 С того дня, как Я вывел ваших предков из Египта, и доныне, Я предостерегал их, говоря: «Слушайтесь Меня».

Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня, як виводив їх з краю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засвідчую, кажучи: Слухайтеся Мого голосу!

8 Н о они не слушали и не внимали, а жили каждый по упрямству своего злого сердца. И Я обрушил на них все проклятия этого завета, который Я велел им исполнять, а они не исполняли.

Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упертістю злісного серця свого... І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

9 З атем Господь сказал мне: – Среди народа Иудеи и среди жителей Иерусалима возник заговор.

І промовив до мене Господь: Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму!

10 О ни вернулись к грехам своих предков, которые отказались слушаться Моих слов. Они следовали за другими богами, чтобы служить им. И дом Израиля, и дом Иуды расторгли завет, заключенный между Мной и их предками.

Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за богами чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батьками.

11 П оэтому так говорит Господь: – Я обрушу на них беду, которой они не смогут избежать. Они станут взывать ко Мне, но Я не буду их слушать.

Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!

12 Г орода Иудеи и жители Иерусалима пойдут взывать к богам, которым возжигают благовония, но те нисколько не помогут им когда грянет беда.

І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці, і будуть кричати до богів, що їм кадять вони, але ті помогти не поможуть їм за часу їхнього лиха!

13 У тебя, Иудея, столько богов, сколько городов, и сколько улиц в Иерусалиме, столько вы наставили жертвенников для возжигания благовоний мерзкому богу Баалу.

Бо богів твоїх за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові.

14 А ты не молись за этот народ, не возноси за них ни прошения, ни молитвы, потому что Я не буду слушать, когда они станут взывать ко Мне в беде.

А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з-за лиха свого!

15 – Какое право ты имеешь быть в Моем доме, Мой возлюбленный народ? Может ли мясо жертвенное удалить их? Даже делая зло, вы радуетесь!

Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м'ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

16 Г осподь называл тебя, Иудея, зеленеющей маслиной, с плодами, прекрасными по форме, но с ревом могучей бури Он предаст ее пламени, и ветви ее будут сломаны.

Оливка зелена, гарна плодом хорошим, так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!

17 Г осподь Сил, насадивший тебя, наслал на тебя беду, потому что дом Израиля с домом Иуды делали зло и пробуждали Мой гнев, возжигая благовония Баалу. Заговор против Иеремии

А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.

18 Г осподь раскрыл мне их заговор, и я знал о нем; в то время Он показал мне, что они делали.

А Господь дав пізнати мені й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.

19 А я был как доверчивый ягненок, которого ведут на бойню; я не понимал, что они замышляют против меня, говоря: «Уничтожим дерево вместе с плодом; срубим его чтобы имя его больше не вспоминалось среди живущих на земле».

А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!

20 Г осподь Сил, судящий праведно и испытывающий сердце и разум. Дай мне увидеть, как Ты отомстишь им, ведь я доверил свое дело Тебе.

Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!

21 П оэтому так говорит Господь о жителях Анатота, которые хотят отнять твою жизнь и говорят: «Не пророчествуй от Имени Господа, иначе мы своими руками убьем тебя».

Тому так промовляє Господь на людей Анатоту, що пошукують душу твою та говорять: Не пророкуй Ім'ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!

22 Т ак говорит Господь Сил: – Я накажу их. Их юноши погибнут от меча, а их сыновья и дочери умрут от голода,

Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я навіщу їх: від меча юнаки повмирають, а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!

23 и никто из них не уцелеет, потому что Я нашлю беду на жителей Анатота, когда придет год их наказания.

І останку не буде по них, бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх!...