1 П осле этого Моисей и Аарон пришли к фараону и сказали: – Так говорит Господь, Бог Израиля: «Отпусти Мой народ, чтобы он устроил Мне праздник в пустыне».

А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!

2 Ф араон ответил: – Кто такой Господь, чтобы мне слушаться Его и отпустить Израиль? Я не знаю Господа и не отпущу Израиль.

А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!

3 О ни сказали: – Бог евреев явился нам. Отпусти нас на три дня в пустыню принести жертвы Господу, нашему Богу, чтобы Он не наказал нас мором или мечом.

І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.

4 Ц арь Египта ответил: – Моисей и Аарон, зачем вы отвлекаете народ от работы? Ступайте трудиться!

І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!

5 И еще добавил фараон: – Народ стал ныне многочисленным, а вы хотите, чтобы он перестал работать.

І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.

6 В тот же день фараон приказал надсмотрщикам над народом и старостам:

І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:

7 – Не давайте больше этому народу солому для изготовления кирпичей – пусть идут и собирают сами.

Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.

8 Н о требуйте от них такое же количество кирпичей, как прежде. Норму не убавляйте. Они ленивы, и потому кричат: «Пойдем, принесем жертву нашему Богу».

А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!

9 П рибавьте им работы: пусть трудятся и не обращают внимания на лживые речи.

Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.

10 Н адсмотрщики и старосты вышли и сказали народу: – Вот что говорит фараон: «Я больше не буду давать вам солому.

І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.

11 И дите и собирайте ее сами, где найдете, но норма не будет уменьшена».

Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.

12 И народ рассеялся по Египту собирать жнивье, чтобы заменить им солому.

І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.

13 Н адсмотрщики вынуждали их, говоря: – Выполняйте каждый день такую же норму, как и тогда, когда у вас была солома.

А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома.

14 А старост израильтян, которых стражи фараона поставили над ними, били и спрашивали: – Почему ни вчера, ни сегодня вы не сделали такое же количество кирпичей, как и прежде?

І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?

15 С таросты израильтян пришли к фараону и взмолились: – Зачем ты так поступаешь со своими слугами?

І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм?

16 С олому твоим слугам не дают, а кирпичи велят делать! Посмотри, как бьют твоих слуг! Вина лежит на твоем народе.

Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!

17 Ф араон сказал: – Лентяи, вот вы кто – лентяи! Поэтому вы и говорите: «Пойдем, принесем жертву Господу».

А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.

18 С тупайте работать. Солому вам давать не будут, но положенное количество кирпичей делайте.

А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!

19 С таросты израильтян поняли, что попали в беду, услышав: «Не уменьшайте ежедневной нормы кирпичей».

І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!

20 В ыйдя от фараона, они нашли Моисея и Аарона, которые ждали их,

І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,

21 и сказали: – Пусть Господь увидит, что вы наделали, и накажет вас. Вы сделали нас ненавистными фараону и его приближенным. Вы вложили им в руки меч, чтобы они убили нас. Бог обещает избавление

та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!

22 М оисей обратился к Господу и сказал: – Владыка, зачем Ты навел на этот народ беду? Для чего Ты послал меня?

І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?

23 С тех пор, как я ходил к фараону говорить от Твоего Имени, он стал обращаться с народом еще более жестоко, а Ты ничего не сделал, чтобы спасти Свой народ.

Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!