1 Г оре гордому венку пьяниц Ефрема, увядающему цветку славной его красоты, что на вершине плодородной долины – этому городу, гордости сраженных вином.

Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!

2 В от, есть у Владыки тот, кто могуч и крепок. Он – как буря с градом, как разрушительный ветер, словно разлив бурных, прибывающих вод. Он бросит рукой на землю

Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!

3 и растопчет ногами венок, которым гордятся пьяницы Ефрема

Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,

4 У вядающий цветок его славной красоты, что на вершине горы над плодородной долиной, будет словно спелый инжир перед сбором урожая: как только кто увидит его, то сразу же возьмет и проглотит.

і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!

5 В тот день Господь Сил будет славным венцом, прекрасным венком для уцелевших из Его народа.

Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,

6 Б удет Он духом правосудия для того, кто сидит в суде, источником силы для тех, кто отражает врага у ворот.

і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!

7 В от кто качается от вина и шатается от хмельного питья: священники и пророки качаются от хмельного питья и одурманены вином; они шатаются от хмельного питья, ошибаются в видениях, спотыкаются, принимая решения.

І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...

8 В се столы покрыты мерзкой блевотиной – чистого места нет.

Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...

9 – Кого пытается он учить? Кому разъясняет учение? Детям, которых только что отняли от груди, кто еще совсем недавно сосал молоко?

Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?

10 П отому что повеление на повеление, повеление на повеление, правило на правило, правило на правило, здесь чуть-чуть, там чуть-чуть.

Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.

11 З а это через уста чужеземцев и через людей, говорящих на чужом языке, Он будет говорить этому народу,

Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому

12 к оторому Он сказал: «Это место покоя, пусть уставшие отдохнут» и «Это отдых», – но они не хотели слушать.

Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.

13 И стало у них словом Господним: «Повеление на повеление, правило на правило; здесь чуть-чуть, там чуть-чуть», – чтобы им пойти, упасть назад и покалечиться, попасть в западню и быть схваченными.

І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...

14 П оэтому слушайте слово Господне, насмешники, вы, кто правит этим народом в Иерусалиме.

Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!

15 В ы гордитесь: «Мы вступили в союз со смертью, заключили с миром мертвых договор. Когда будет проноситься разящий бич, он нас не коснется, ведь мы сделали своим убежищем ложь, и прикрылись неправдой».

Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!

16 П оэтому так говорит Владыка, Господь: – Вот, Я кладу на Сионе Камень, испытанный Камень, драгоценный краеугольный Камень в надежное основание; «Верующий не устрашится».

Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!

17 Я сделаю правосудие мерной нитью, а праведность – свинцовым отвесом. Ложь – твое убежище, но град сметет его, и воды затопят твое укрытие.

І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!

18 В аш союз со смертью будет расторгнут, ваш договор с миром мертвых не устоит. Когда будет проноситься разящий бич, вы будете сокрушены.

І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!

19 В сякий раз, как пройдет, он будет забирать вас; утро за утром, днем и ночью он будет проноситься. Вникать в эту весть будет кромешным ужасом.

Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...

20 С лишком коротка кровать, чтобы вытянуться, одеяло слишком узко, чтобы завернуться в него.

Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...

21 В осстанет Господь, как на горе Перацим, поднимется, как в Гаваонской долине, чтобы совершить Свой труд, Свой необычный труд, и совершить Свое действие, Свое удивительное действие.

Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!

22 И так, перестаньте глумиться, чтобы ваши оковы не стали крепче; Владыка, Господь Сил сказал мне об уничтожении, определенном для всей земли. Мудрость Бога

Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...

23 В нимайте и слушайте голос мой; будьте внимательны, слушайте, что я скажу.

Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!

24 К огда пахарь пашет для сева, разве он только пашет? Разве он только бороздит и разрыхляет свою землю?

Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?

25 К огда он разровняет ее поверхность, не сеет ли он тмин, не разбрасывает ли укроп? Не сажает ли он рядами пшеницу, ячмень в определенном месте и полбу по краю?

Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?

26 Е го Бог наставляет его и учит его такому порядку.

І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:

27 Н е молотят тмин молотильной доской, не катают по укропу молотильных колес; но тмин выбивают палкой, и укроп – тростью.

Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.

28 З ерно для хлеба нужно смолоть, но его не обмолачивают вечно. Лошади катают по нему молотильные колеса, но не растирают его в порошок.

Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.

29 Э то тоже исходит от Господа Сил, дивного в совете и величественного в мудрости.

І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!