1 Г оре кровавому городу, полному лжи, в котором не прекращаются воровство и грабеж!

Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!

2 С лышны щелканье кнута, стук колес, топот скачущих лошадей и грохот колесниц.

Чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява,

3 Н есется конница, сверкают мечи, блестят копья! Множество пораженных, целые груды трупов, мертвым телам нет числа, люди спотыкаются об эти тела.

і гін верхівця, і полум'я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп,

4 И все это – за великое распутство блудницы, пленительной и искусной в чарах, покоряющей народы своим распутством и племена – своим колдовством.

це за многоту блудодійства розпусниці, привабно ласкавої, вправної в чарах, що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої.

5 – Я против тебя, – возвещает Господь Сил, – Я задеру твой подол тебе на лицо, Я покажу народам твою наготу и царствам – твой срам.

Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу Я твій сором народам, а царствам твій стид!

6 Я забросаю тебя грязью, буду относиться к тебе с презрением и выставлю тебя на всеобщее обозрение.

І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!

7 И будет так, что каждый, кто увидит тебя, побежит от тебя и скажет: «Ниневия в руинах, кто будет ее оплакивать?». Где найду Я того, кто утешит ее?

І станеться, кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й прокаже: Пограбована Ніневія! Хто висловить їй співчуття? Звідки буду шукати тобі потішителів?

8 Р азве ты лучше города Но-Аммона, расположенного между реками и окруженного водой? Река была его защитою, и вода – его стеною.

Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, вода коло нього, що вал його море, від моря його мур?

9 К уш и Египет были его безграничной силой, Пут и Ливия были в числе его союзников.

Етіопія сила його, і Єгипет, і не має кінця. Пут та лівійці були тобі в поміч,

10 Н о он все же был взят в плен и отправлен в изгнание. Его младенцы разбиты на перекрестках всех улиц. О его знатных людях бросали жребий, и всех их заковали в цепи.

та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його порозбивані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, й всі вельможі його у кайдани закуті.

11 Т ак и ты – опьянеешь, скроешься и будешь искать защиты от врага.

Уп'єшся і ти, будеш схована, твердині від ворога будеш шукати і ти!

12 Т вои крепости подобны инжиру со спелыми плодами: если тряхнуть их, то они упадут прямо в рот тому, кто ест.

Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.

13 В згляни на свои войска – там одни женщины! Ворота твоей земли распахнуты настежь для твоих врагов, а их засовы пожрал огонь.

Ось народ твій немов ті жінки серед тебе: вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, огонь пожере твої засуви.

14 Н ачерпай воды и запасись ею на время осады, укрепи свою оборону! Иди, намеси глины и сделай кирпичи, чтобы укрепить ими свои стены

Води на облогу собі набери, твердині свої позміцняй, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.

15 О гонь поглотит тебя, меч сразит тебя и, как саранча, пожрет тебя. Размножайся, как кузнечик, размножайся, как саранча!

Там огонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,

16 Т орговцев у тебя стало больше, чем звезд на небе, но подобно саранче, они опустошат землю и улетят.

понамножуй купців своїх більше від зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!

17 Т воя охрана, как саранча, твои военачальники, как полчища саранчи, которые располагаются на стенах в холодные дни, но как пригреет солнце, разлетаются, а куда, никто не знает.

Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в день холоду, але сонце засвітить і вони помандрують, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.

18 Ц арь Ассирии, спят твои пастухи, отдыхают твои приближенные. Твои люди рассеяны по горам, и некому их собрать.

Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошивсь по горах, і немає кому позбирати його.

19 Т воя рана неизлечима, твое ранение смертельно. Все, кто услышит новость о твоем падении, будут ей рукоплескать, ведь кто не испытал на себе твою бесконечную жестокость?

Нема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?