1 – Есть рудник для серебра и для золота есть горн плавильный.

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

2 И з земли добывают железо, и плавят медь из руды.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

3 Т ьме рудокоп полагает предел. Ищет он в отдаленных пределах руду в непроглядной мгле.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

4 Д алеко от жилья он роет колодец, в местах, что забыла стопа человека; висит он и зыблется вдали от людей.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

5 З емля, на которой вырастает пища, изнутри изрыта, будто огнем.

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

6 С апфиров россыпь в ее камнях, и в ней – золотой песок.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

7 П ути к ним не знает хищная птица, соколиный глаз их не видел.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

8 Г ордые звери их не топтали, и лев по ним не ходил.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

9 Ч еловек на гранит простирает руку и с корнем вырывает горы.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

10 О н прорубает проходы в скалах, и глаза его видят все их сокровища.

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

11 О н останавливает истоки рек, и сокровенное выносит на свет.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

12 Н о где можно найти мудрость? Где обитает разум?

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

13 Н е знает смертный ее дома; на земле живых ее не найти.

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

14 П учина скажет: «Во мне ее нет»; и молвит море: «Не у меня она». Мудрость ценнее драгоценных камней

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

15 Е е не купить за червонное золото, не отвесить цену ее серебром.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

16 Н е купить ее ни за золото Офира, ни за драгоценный оникс и сапфир.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

17 Н е сравнить ее с золотом и кристаллом, на утварь из чистого золота не обменять.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

18 Ч то говорить о кораллах и яшме; превыше рубинов стоимость мудрости.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

19 Н е сравнить с ней топазы из Куша; не купить ее за отменное золото.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

20 О ткуда приходит мудрость? Где обитает разум?

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

21 С крыта она от глаз всех живущих и от птиц небесных утаена.

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

22 П огибель и Смерть говорят: «Мы слышали только слух о ней». Только Бог знает пути мудрости

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

23 Т олько Богу ведом к ней путь, Он знает ее жилище,

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

24 в едь Он озирает края земли и видит все, что под небесами.

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

25 К огда Он давал ветру силу и водам ставил пределы,

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

26 к огда Он дождю предписал устав и путь проложил для молний,

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

27 О н увидел мудрость и восхвалил ее, утвердил ее, испытал

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

28 и сказал человеку так: «Воистину, страх Владыки – вот мудрость, сторониться зла – это разум».

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!